Українські безпілотники здійснили масштабний наліт на кілька авіабаз у різних регіонах Росії 1 червня 2025 року, спричинивши серйозні втрати для російських сухопутних авіаційних сил.
За повідомленням Міністерства оборони РФ, безпілотники атакували об’єкти у Мурманській, Іркутській, Івановській, Рязанській та Амурській областях. Найбільші пошкодження мають місце саме в Мурманській і Іркутській областях, де кілька літаків практично згоріли під час пожеж, що спалахнули на авіаполігонах. Інші атаки, за даними Росії, були відбиті, і постраждалих серед особового складу не зафіксовано.
Незалежно підтвердити ці цифри наразі складно, але вже через кілька годин після заяви московського військового відомства представник української Служби безпеки підтвердив проведення масштабної операції дронів.
Офіційне джерело в СБУ, яке попросило не вказувати його імені через чутливість розвідданих, повідомило про десятки уражених літаків та значні руйнування авіаційної інфраструктури супротивника. Блогери з російського середовища оперативно відреагували на новину й назвали подію «чорною датою для російської далекої авіації», натякаючи на серйозні прорахунки в системі протиповітряної оборони.
Ірина Верещук, заступниця керівника Офісу Президента України, у своєму телеграм-повідомленні оцінила проведену операцію як демонстрацію нового рівня майстерності у точкових ударах по важливих об’єктах противника. Вона зазначила, що хоча завдання не було спрямоване на повне знищення авіаційних сил РФ, удар по критичних складових системи їхньої далекої авіації серйозно «відхилив» плани супротивника й підняв планку української оборонної стратегії.
Одразу напередодні цих подій у Дніпропетровській області Росія здійснила ракетний обстріл українського військового полігону, внаслідок якого загинуло щонайменше 12 українських військовослужбовців та понад 60 було поранено. Це стало однією з рідкісних офіційних заяв Збройних Сил України про численні втрати внаслідок ворожої атаки.
Командир Сухопутних військ ЗСУ генерал-лейтенант Михайло Драпатий, відчуваючи особисту відповідальність за безпеку особового складу, подав у відставку. У заяві він наголосив, що «армія, в якій командири несуть відповідальність за життя своїх людей, жива; армія, в якій ніхто не несе відповідальності за втрати, гине зсередини».
Розслідування обставин удару на полігоні триває, але офіційні представники ЗСУ запевняють, що під час авіаційного попередження майже весь особовий склад перебував у сховищах, окрім тих, хто не встиг дістатися захисту. Такий підхід свідчить про уроки, винесені з попередніх трагедій, коли під час ракетних ударів збиралися великі групи військових, що призводило до значних жертв. Зазвичай українські військові не розкривають точні дані про втрати, тому кожна така заява викликає широкий резонанс у суспільстві.
Ці двобічні удари відбулися лише за день до початку ще одного раунду переговорів про припинення вогню в Стамбулі, 2 червня 2025 року. Ініціатором перемовин виступила Росія, яка передала запрошення через дипломатичні канали. Українська сторона наполягала на отриманні письмового меморандуму з умовами Росії, перш ніж відправляти своїх представників. Утім 1 червня Президент України Володимир Зеленський оголосив, що Київ сформує делегацію для участі у турецьких перемовинах. Він не уточнив, чи передали українській стороні російський меморандум, а лише повідомив, що особисто зустрівся з керівництвом силових структур і «визначив наші позиції» перед від’їздом делегації на зустріч.
Очільник оборонного відомства України Руслан Умеров очолить представників Києва на переговорах у Стамбулі. Київські дипломати заявляють, що збираються вимагати прозорих і чітких гарантій щодо припинення вогню та відходу російських підрозділів від українського кордону. Водночас українські посадовці підозрюють Росію у затягуванні часового ресурсу й використанні кожної миті для посилення своїх позицій на фронті.
Наслідки останніх обстрілів із обох боків можуть серйозно вплинути на динаміку переговорів. Заяви обох сторін демонструють, що попри готовність до діалогу жодна зі сторін не готова піти на суттєві поступки без реальних гарантій. Українські воєнні оглядачі зазначають, що атака безпілотників по авіабазах у Росії не лише має стратегічний ефект у пригніченні боєздатності супротивника, але й дає емоційний заряд внутрішній підтримці Збройних Сил.
Водночас українська сторона повинна бути готовою реагувати на будь-які провокації з боку Москви, адже існує велика ймовірність ескалації на окремих напрямках. Оскільки удар по полігону забрав життя молодих бійців, питання безпеки особового складу та забезпечення новітніми засобами ППО стало пріоритетним для Генерального штабу. Аналіз минулих атак показує, що навіть за умови попередження багато військових опиняються в зоні ураження через неузгодженість дій та застарілі системи оповіщення.
На тлі загострення бойових дій в Україні триває активна мобілізація резервістів і посилення навчань передових підрозділів. Експерти вказують, що масштабні дрони-атаки в середині російської території ставлять під сумнів ефективність нинішньої системи ППО РФ. Особливо це видно у північних регіонах, де раніше загалом вважалося, що зони далеко від лінії фронту є безпечними. Тому українське керівництво має подбати про розвиток власного безпілотного потенціалу й можливостей кібератак, щоб підтримувати тактичну перевагу.
Українські дипломати в Стамбулі планують висунути питання про дотримання письмових взятих на себе зобов’язань щодо відведення сил та введення моніторингової місії ОБСЄ для контролю перемир’я. Зі свого боку Росія, швидше за все, вимагатиме зняття санкцій та гарантій безпеки власних кордонів, але без відмови від претензій на окуповані території. Такий підхід демонструє, що переговори можуть затягнутися через відсутність компромісної основи.
Попри це, у Києві розуміють, що навіть відносне припинення вогню дасть можливість відновити інфраструктуру, доставити зимову допомогу населенню та провести інтенсивну підготовку сил до нових етапів протистояння. Багато аналітиків вважають, що в найближчі тижні може бути досягнуто тимчасове припинення бойових дій, але остаточна угода навряд чи передбачатиме відновлення територіальної цілісності України в повному обсязі.
Поглиблена інтеграція України з оборонними партнерами з НАТО, зокрема з прийняттям новітніх зразків ППО та антивірусних систем протидії безпілотникам, здатні вплинути на подальший перебіг бойових дій. Наступна фаза протистояння, ймовірно, буде пов’язана з локалізованими ударами по ключових об’єктах з обох боків, що зробить розробку спільного моніторингу перемир’я ще більш актуальною.
Важливість забезпечення обміну полоненими та гуманітарних коридорів залишається незмінною, адже щодня гинуть мирні мешканці та військові. З одного боку, інтенсивні удари дронами по авіабазах у глибині території Росії демонструють унікальний оперативний потенціал України, а з іншого — численні жертви серед українських солдатів ставлять під сумнів готовність обох сторін до справжнього миру.
Якщо переговори в Стамбулі не приведуть до хоча б часткового перемир’я, сторони опиняться перед новими викликами: ескалацією на інших напрямках, зростанням втрат серед цивільного населення та подальшим погіршенням економічної ситуації. Водночас якщо пощастить досягти хоча б короткострокового припинення вогню, Україна зможе сконцентруватися на внутрішній реконструкції та зміцненні обороноздатності, а Росія — на переконанні світових партнерів у доцільності продовження діалогу.
Отже, удар 1 червня 2025 року стане черговим маркером нової фази війни, у якій технології безпілотних літальних апаратів та стратегічний потенціал ППО набувають ключового значення. Україна планує нарощувати свої дрон-атаки для дисбалансування силових резервів Росії, а також використовувати будь-який прогрес у дипломатичних переговорах для зміцнення власних позицій на міжнародній арені.
