Після майже місяця перебування на посаді очільника уряду Німеччини Фрідріх Мерц, який 6 травня 2025 року змінив на посаді канцлера Олафа Шольца, нарешті отримає запрошення до Білого дому. За словами офіційного представника німецького уряду Штефана Корнеліуса, зустріч із президентом США Дональдом Трампом відбудеться 5 червня.
Ця дата та формат візиту стали результатом тижнів дипломатичних узгоджень між оваловою кімнатою та німецьким Федеральним канцлерством. Мерц проведе ніч у Blair House ‒ державній резиденції для іноземних гостей, а наступного дня після спільного ланчу з Трампом щойноочікується спільне брифінгування для преси у Білому домі, перш ніж канцлер повернеться до Берліна.
З часу перемоги на парламентських виборах і вступу на посаду Мерц активно працював над відновленням довіри до Німеччини з боку західних партнерів. Впродовж останніх чотирьох тижнів він продовжував інтенсивні дипломатичні візити: відвідав Париж, Варшаву, скандинавські столиці та Київ, щоб продемонструвати підтримку України, яка вже тринадцятий місяць бореться із російською агресією. Проте, попри широке коло європейських контактів, перший візит Мерца до Вашингтона тривалий час відкладався.
Олаф Шольц, лідер Соціал-демократичної партії, який підтримував президента Джо Байдена та віцепрезидента Камалу Гарріс, так і не отримав запрошення до Білого дому. Тепер Мерц матиме нагоду «оновити сторінку» у двосторонніх відносинах із Трампом, який до того ж перебуває у передвиборчому циклі та прагне демонструвати сильні зв’язки з головними союзниками Америки.
Серед ключових тем, які ляжуть в основу бесіди двох лідерів, є війна Росії проти України, ситуація на Близькому Сході та торговельна політика. Нині Німеччина перебуває в епіцентрі трансформацій у безпековому секторі: під керівництвом Мерца у наступні роки планується збільшити видатки на оборону до 5 % ВВП, що більш ніж удвічі перевищує колишні показники. Це рішення орієнтоване на виконання вимог Трампа, який уже раніше публічно критикував країни НАТО за неозброєність і залежність від американських гарантій безпеки. Однак реалізація цього зобов’язання викличе масштабні дискусії у Бундестазі та серед громадськості, оскільки збільшення витрат на оборону означає перерозподіл ресурсів із соціальних і екологічних проєктів.
Не менш важливою частиною переговорів стане обговорення ситуації в Україні. Після початку вторгнення Росії навесні 2022 року тиск на союзників з боку Вашингтона та Брюсселя не спадає: Сполучені Штати регулярно наполягають, щоб Німеччина посилювала військову та гуманітарну допомогу Києву. Мерц і сам нещодавно відвідав Київ, де зустрітився з президентом Володимиром Зеленським і підтвердив підтримку німецького уряду. Водночас очікується, що Трамп, який розглядатиме майбутню зустріч із Мерцем у контексті передвиборчої кампанії, зможе поставити під сумнів нинішню підтримку США Україні або заявити про необхідність «переорієнтації» ресурсів на інші регіони. За попередніми сигналами з адміністрації Трампа, він послідовно наголошує на доцільності «пріоритетного наближення до внутрішніх питань у США» і критично оцінює «надмірну допомогу закордонним партнерам». Саме тому Мерц має чітко донести позицію Берліна щодо неприпустимості скорочення військової підтримки Києва до повного відведення російських військ із окупованих територій.
Додаткова напруга в стосунках між Вашингтоном та Берліном виникає через торгівлю. Торговий надлишок Німеччини, який у 2024 році перевищив 250 мільярдів доларів, часто критикувався Трампом і його союзниками як ознака «нечесної конкуренції». Водночас Мерц послідовно заперечує ці звинувачення, називаючи їх «політичними маніпуляціями». Однак торговельний дисбаланс залишається болючим питанням: адміністрація США наполягає на тому, щоб німецькі компанії отримували чесний доступ до американського ринку та не використовували «штучних бар’єрів». Окрім того, у Вашингтоні обговорюють можливість введення протидіючих тарифів на німецький автомобільний експорт, якщо не вдасться узгодити «хвилю супутніх зобов’язань» для інвестицій у США. Мерц, як очікується, запропонує створення спеціальної робочої групи для розв’язання протиріч у сфері торгівлі та інвестицій, аби пом’якшити напруження.
Ще однією важливою складовою переговорного порядку стане ситуація на Близькому Сході. Нинішній спалах конфлікту між Ізраїлем і Палестиною загострив міжнародні дискусії щодо запобігання гуманітарній катастрофі та сприяння стабілізації регіону. Берлін неодноразово закликав до припинення вогню та забезпечення гуманітарних коридорів у Газі, а також підтримує створення довгострокової мирної стратегії. Адміністрація Трампа, у свою чергу, демонструвала готовність підтримати Ізраїль, одночасно критикуючи односторонні ініціативи ЄС щодо визнання Палестини і збережуючи баланс між стратегічними інтересами в регіоні. Очікується, що Мерц у Білому домі наголосить на необхідності «спільних зусиль для зниження напруги та стабілізації країн Перської затоки».
Історично складні відносини між попередником Мерца й Трампом варто враховувати під час аналізу нинішньої зустрічі. Олаф Шольц був першим німецьким канцлером після аварії Федерального уряду 2021 року, який активно підтримував позицію Байдена щодо кліматичного пакту, Зеленого курсу ЄС і продовження санкцій проти РФ. За його правління двосторонні контакти з Білоу домом часто відзначалися нерозумінням: Трамп відкрито критикував Німеччину за високі імпортні квоти на американський скраплений газ (LNG) і за відмову значно збільшити військові витрати. Відсутність офіційного запрошення для Шольца створила відчуття «прохолодного вашингтонського дистанціювання» та сприяла розвитку ідеї «відокремленої європейської стратегії безпеки», якою неодноразово оперував Мерц під час передвиборчих дебатів.
Зараз, коли Мерц отримав можливість для першої особистої дискусії з Трампом, очікується, що він намагатиметься «перезавантажити» німецько-американські відносини. Німецька делегація вже оголосила про готовність обговорювати питання безпеки Європи, розширення угоди щодо постачання американського природного газу та співпрацю в енергетичному секторі. Попри потенційну розбіжність позицій торгівлі та оборони, Берлін висловлює готовність до гнучкості в обмін на гарантії щодо подальшої підтримки Києва та поглиблену координацію антиросійських санкцій.
Німецький бізнес і аналітики уважно стежать за перебігом цієї переговорної зустрічі. У Німеччині вже впливають на дискусію представники автомобільного сектору, які побоюються запровадження США додаткових тарифів, а також великі енергетичні концерни, що зацікавлені в довгостроковому постачанні LNG. Водночас промислові кола відзначають, що підвищення оборонних витрат на 5 % ВВП означатиме додаткову внутрішню інвестицію в оборонну промисловість, що сприятиме розвитку робочих місць, але є ризик, що це відтягне кошти від соціальних програм і «зелених» проєктів. Мерц уже заявив, що збільшення військових витрат стане поступовим, із чітким планом прозорого звітування та громадського контролю.
Не менш важливим залишається розгляд ставлення американського істеблішменту до існуючих конфліктів між США і Німеччиною навколо політики щодо кредитування Китаю та його технологічної співпраці. Під час зустрічі Трамп і Мерц, ймовірно, торкнуться теми «Китайського шляху» і того, наскільки тісно Берлін і Вашингтон можуть координувати санкції проти китайських технологічних гігантів. Ця дискусія є важливою на тлі підготовки ЄС до запровадження загальноєвропейських правил захисту від субсидій і «несправедливої конкуренції». Мерц оголосив, що Німеччина готова підтримати ширшу координацію заходів проти Піднебесної, але водночас закликає враховувати економічні інтереси європейських підприємств, які мають давні партнерські відносини з китайськими компаніями.
Зрештою, зустріч Мерца і Трампа 5 червня стане тестом на спроможність обох сторін подолати накопичені конфлікти попередньої доби та побудувати новий формат діалогу. Для Німеччини вона матиме вирішальне значення: від результатів перемовин залежить, чи вдасться Мерцу відновити довіру Вашингтона, забезпечити належну підтримку Україні, уникнути торговельних санкцій і створити умови для скоординованого тиску на Росію та Китай. Для США це можливість продемонструвати, що адміністрація Трампа готова співпрацювати з європейськими лідерами незалежно від партійної приналежності та передвиборчої риторики. У іншому разі зустріч може завершитися публічними розбіжностями, які лише поглиблять «трансатлантичний розлом».
З огляду на всі ці фактори, візит канцлера Мерца до Вашингтона 5 червня 2025 року стане однією з найважливіших подій у євроатлантичній дипломатії цього року. Після цієї зустрічі вирішиться, чи зможуть Німеччина та США спільно протистояти викликам XXI століття, чи збережуться розбіжності, які загрожують ослабити долю антиросійської коаліції та підриватимуть європейську безпеку. Відтак світ уважно стежить, як розгорнеться діалог – і наскільки обом сторонам вистачить політичної волі, щоб узгодити спільні інтереси, відкидуючи взаємні звинувачення у внутрішньополітичному втручанні та подвійному стандартизмі.
