У розпал війни, коли оборона країни вимагає чіткої координації та максимально ефективного використання ресурсів, Міністерство оборони через військові частини ДССТ за два тижні уклало договори на будівництво фортифікаційних споруд на суму майже п'ять мільярдів гривень. Дані про ці контракти з'явилися на платформі Prozorro, однак вони майже повністю позбавлені конкретики.
На відміну від практики попереднього року, коли замовлення здійснювалися через обласні адміністрації та місцеві служби відновлення, тепер усіма процесами керують безпосередньо військові частини. Йдеться про формування Т0140, Т0150, Т0160 та Т0170, що входять до складу Державної спеціальної служби транспорту, яка від квітня 2024 року перебуває під керівництвом Олександра Яковця. Останній раніше очолював інженерні війська Командування Сил підтримки ЗСУ.
Головна проблема, яка викликає тривогу у громадськості та серед експертів, — це відсутність прозорості. Минулого тижня у контрактах ще можна було знайти інформацію про підрядні організації. Проте останні договори, зокрема ті, що стосуються будівництва смуг невибухових загороджень у Донецькій області, майже повністю позбавлені відомостей.
Відомо лише, що два найбільші замовлення — на 922 млн грн та 770 млн грн — охоплюють не лише виконання будівельних робіт, а й розроблення проєктно-кошторисної документації. Проте хто саме отримав ці підряди — не вказано. Так само не оприлюднено й кошторисних цін на будівельні матеріали. Таким чином, громадськість позбавлена можливості контролювати доцільність витрат і реальність цін.
Цей підхід викликає численні питання, зокрема про ефективність використання бюджетних коштів у період, коли кожна гривня має значення для обороноздатності країни. Експерти наголошують, що прозорість закупівель і доброчесність виконавців у сфері фортифікацій мають безпосередній вплив на безпеку українських військових на передовій.
Україна вже понад два роки живе в умовах повномасштабної війни, і суспільство, як ніколи, чекає чесності, відкритості та прозорості від державних інституцій. Особливо це стосується фінансування проектів, пов'язаних із безпекою і захистом воїнів. Фортифікаційні споруди відіграють ключову роль у стримуванні наступу, у захисті населених пунктів і забезпеченні стабільності на лінії фронту.
Саме тому будь-яка секретність у питаннях виділення бюджетних коштів або укладання угод із невідомими підрядниками може бути розцінена як зневага до платників податків та воїнів, які щодня ризикують життям. Громадянське суспільство та незалежні журналісти мають право знати, куди йдуть мільярди гривень і як саме вони впливають на укріплення обороноздатності країни.
Перехід від децентралізованої системи замовлення фортифікацій — через обладміністрації — до повної централізації у межах ДССТ має як потенційні переваги, так і значні ризики. З одного боку, це дозволяє сконцентрувати зусилля та оптимізувати управління ресурсами. З іншого — підвищує ризик зловживань, особливо в умовах обмеженої інформації.
Централізоване керівництво процесом зменшує кількість контролюючих ланок і фактично концентрує прийняття рішень у руках вузького кола осіб. Це створює сприятливе середовище для корупційних практик. Відомі вже численні приклади, коли недобросовісні виконавці порушували умови договорів або постачали матеріали неналежної якості.
Питання громадського контролю та парламентського нагляду за оборонними закупівлями стає дедалі актуальнішим. В умовах воєнного стану багато процесів можуть бути обґрунтовано закритими, однак критично важливо зберігати баланс між державною таємницею та відповідальністю перед суспільством.
Можливість незалежного аудиту та антикорупційної експертизи має бути впроваджена у всі великі проекти, що фінансуються з державного бюджету. Без цього довіра до влади буде підриватися, а самі проекти можуть виявитися неефективними або навіть шкідливими.
Зведення фортифікацій у прифронтових регіонах є життєво необхідним для стримування ворога та збереження життів українських військових. Однак реалізація цих проектів має відбуватися з максимально можливою прозорістю, ефективністю та залученням перевірених підрядників.
Тільки публічність, професійний контроль і системна відповідальність можуть гарантувати, що мільярди гривень, вкладені в оборону, не будуть змарновані. Українське суспільство заслуговує на те, щоб знати, як захищають його майбутнє.
