Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що президент США Дональд Трамп переоцінив власний вплив на президента Росії Володимира Путіна у спробах досягти припинення війни в Україні. Коментар прозвучав після телефонної розмови між двома лідерами, яка, за оцінками європейських дипломатів, не дала жодного відчутного результату й не просунула процес мирного врегулювання. Як повідомляє газета Дейком, провал ініціативи Трампа став каталізатором для нової хвилі санкцій, які готує Європейський Союз у відповідь на продовження збройної агресії Росії.
«Я підозрюю, що він (Трамп) хибно оцінив свою переговорну позицію», — заявив Пісторіус в ефірі радіо Deutschlandfunk, коментуючи відмову Москви підтримати запропоноване Сполученими Штатами безумовне припинення вогню терміном на 30 днів. Ідея тимчасового перемир’я, яку Трамп намагався просунути в приватній дипломатичній ініціативі, не була підтримана російською стороною. За словами німецького міністра, відсутність результату лише підтвердила, що Кремль і надалі не зацікавлений у реальних поступках, а лише намагається виграти час.
Пісторіус також зазначив, що черговий пакет санкцій Європейського Союзу наразі перебуває в процесі підготовки. Основна увага, за його словами, буде зосереджена на обмеженнях, які мають справжній економічний ефект для російського військово-промислового комплексу, а також на додаткових заходах проти фінансових установ і транспортних структур, які допомагають Росії обходити вже чинні санкції. Міністр не виключив можливості, що до нових заходів долучиться і Вашингтон, однак уточнив, що це питання наразі вирішується в межах міжурядових дипломатичних контактів.
Невдала спроба Дональда Трампа зрушити ситуацію з мертвої точки викликала суперечливу реакцію в європейських політичних колах. Частина лідерів сприйняла її як жест доброї волі, тоді як інші розцінили як чергову демонстрацію непослідовності з боку США у підходах до війни в Україні. Трамп раніше вже критикував обсяги американської військової допомоги Києву, а також закликав європейські країни «робити більше» для забезпечення обороноздатності східного флангу НАТО. Утім, його пряма комунікація з Путіним викликала занепокоєння серед союзників, зокрема в Берліні, де дії Трампа сприймають як такі, що можуть підірвати спільну лінію Заходу.
У Європейському Союзі натомість зростає рішучість протистояти Кремлю. Новий санкційний пакет, який обговорюється в Брюсселі, містить пропозиції щодо обмежень на поставки технологій подвійного призначення, заборону на співпрацю з російськими оборонними підприємствами, а також заходи проти компаній, пов’язаних із «тіньовим флотом», який перевозить нафту в обхід ембарго. Важливим елементом пакету також може стати поступова підготовка до використання заморожених активів Російської Федерації для відбудови України — тема, яка вже отримала політичну підтримку в Німеччині та Франції.
Офіційна Москва, своєю чергою, відкидає усі звинувачення в небажанні домовлятися, однак на практиці продовжує інтенсивні бойові дії, зокрема на Донеччині та під Харковом. Саме тому європейські аналітики дедалі частіше говорять про необхідність відмови від ілюзій щодо швидкого миру. У цьому контексті заява Пісторіуса про помилкову стратегію Трампа лягає в загальний тон посилення політичного реалізму у підходах до Росії. Міністр наголосив, що західна дипломатія має виходити з того, як поводиться Кремль, а не з того, що він декларує.
Таким чином, провал перемовин між Трампом і Путіним став не лише черговим прикладом безрезультатних мирних ініціатив, а й поштовхом для переосмислення інструментів впливу на Росію. Європейський Союз у відповідь активізує санкційний тиск, одночасно поглиблюючи координацію з ключовими партнерами — включно зі США. Проте подальші дії Вашингтона залишаються невизначеними: участь у нових санкціях і продовження військової підтримки Києва залежать від внутрішньополітичного контексту, а також курсу, якого дотримуватиметься адміністрація після президентських виборів.
На тлі цих подій Пісторіус наголосив, що Німеччина залишатиметься послідовним союзником України і не зменшуватиме підтримку навіть за умови зміни позицій окремих партнерів. «Ми не можемо дозволити собі втратити стратегічну єдність», — заявив він. Таким чином, Європа готується до затяжного конфлікту і вибудовує довготривалу санкційну і оборонну архітектуру, яка має забезпечити стримування Росії незалежно від коливань у міжнародній дипломатії.
