Президент США Дональд Трамп намагається покласти край війні між Ізраїлем і угрупованням ХАМАС у Секторі Газа, просуваючи ідею 60-денного перемир’я як першого кроку до постійного миру.
Попри оптимізм, викликаний відправкою ізраїльських представників до Катару для переговорів і заплановану зустріч Трампа з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу у Вашингтоні, угода виглядає вкрай хиткою.
Ізраїль підтвердив згоду на перемир’я, але звинувачує ХАМАС у вимогах, які вважає неприйнятними, зокрема щодо масштабного відведення військ і змін у розподілі гуманітарної допомоги.
Міністр енергетики Ізраїлю Елі Коен зазначив, що угруповання прагне скористатися відступом армії для перегрупування і відновлення озброєнь, що викликає серйозне занепокоєння. Також ХАМАС наполягає на контролі над розподілом допомоги для двох мільйонів палестинців, що проживають у Газі.
Головною перешкодою для досягнення угоди між ХАМАС та Ізраїлем була постійність будь-якого припинення вогню. Сахер Алгорра
За словами Коина, Ізраїль розглядає перемир’я як можливість звільнити принаймні половину живих заручників, захоплених 7 жовтня 2023 року під час нападу ХАМАС, унаслідок якого загинули 1200 людей.
Відтоді Ізраїль веде масштабну військову кампанію, яка коштувала життя понад 400 ізраїльським солдатам і понад 57 000 палестинцям, за даними Міністерства охорони здоров’я Гази, яке контролює ХАМАС. Уряд Ізраїлю наполягає, що не припинить військову операцію, поки ХАМАС зберігає владу, озброєння і хоча б частину із заручників.
Трамп поки не оприлюднив механізму, як саме ці позиції можуть бути узгоджені, хоча попередив ХАМАС, що в разі відмови «ситуація лише погіршиться». Переговори, за словами ізраїльської сторони, відбуватимуться паралельно з бойовими діями і будуть обмежені в часі.
Попри те, що в Ізраїлі раніше підтримували війну майже одностайно, останні опитування показують зміну настроїв — більшість громадян хочуть повернення заручників, навіть якщо це означає домовленість із ХАМАС.
Родини заручників, зокрема брат Ев’ятара Давида, заявляють, що розподіл звільнень лише частини полонених створює страх залишитися назавжди під завалами.
Дональд Трамп. Вілл Олівер
Політична ситуація в Ізраїлі також тисне на Нетаньягу: його праворадикальні партнери вимагають повної окупації Гази і погрожують залишити коаліцію, що може призвести до дострокових виборів. Після атак Ізраїлю на Іран, головного союзника ХАМАС, в уряді сподівалися, що це послабить позиції угруповання, але наразі немає свідчень про зміну риторики ХАМАС. Водночас нова система розподілу допомоги GHF, яка фінансується США, викликає протест з боку палестинського руху, що вважає її несправедливою та недостатньою.
Ізраїль переконаний, що ця модель запобігає привласненню допомоги бойовиками. Таким чином, навіть якщо сторони наблизяться до перемир’я, основні розбіжності залишаються невирішеними: Ізраїль хоче знищити ХАМАС як збройну силу, тоді як угруповання наполягає на гарантіях виведення армії та недопущення нової кампанії.
На тлі втрат, міжнародного тиску і загроз розширення конфлікту на інші регіони, кожен день зволікання ставить під питання не лише перемир’я, а й майбутню стабільність у регіоні. І навіть за умов часткового прогресу, перемовини залишаються вразливими до внутрішньополітичних рішень, дій союзників і непередбачуваності з обох боків.
Трамп сподівається отримати дипломатичну перемогу в найгарячішій точці Близького Сходу, але його ініціатива потребує не лише згоди сторін, а й глибокого компромісу, який поки що здається недосяжним.
