У п’ятницю в Алясці відбулася зустріч Дональда Трампа та Володимира Путіна. Американський президент фактично прийняв російський підхід: замість вимоги негайного перемир’я він погодився говорити про «всеохопний мирний договір». Його умова — Україна має поступитися значною частиною територій, зокрема Донбасом.
Путін запропонував припинення вогню за поточними лініями фронту й письмову обіцянку не атакувати Україну чи Європу. Проте він неодноразово порушував подібні обіцянки. Такий формат переговорів дозволяє Москві напряму перейти до торгу щодо територій, зміцнюючи позиції Кремля.
Трамп зустрів Путіна з почестями — червоний килим, теплі усмішки, спільні прогулянки біля Air Force One. Це виглядало як легітимізація лідера, що перебуває під міжнародним ордером на арешт за воєнні злочини. У Вашингтоні це викликало критику, адже виглядає як поступка агресору.
Президент Володимир Зеленський наголосив: без припинення вогню не може бути жодних переговорів. Він зазначив, що пропозиція США про гарантії безпеки стала «важливою зміною», але наразі немає деталей, хто і як забезпечить їхню дієвість. Україна не готова торгувати територіями за сумнівні обіцянки.
Європейські лідери зустріли підсумки саміту стримано. Вони зауважили, що Трамп знову різко змінив тон після спілкування з Путіним. У Брюсселі наголосили: найгірше поки не сталося — Вашингтон не погодився на прямі територіальні поступки й не обмежив підтримку України. Але й чіткої стратегії ЄС досі немає.
У розмові з Зеленським Трамп уперше заявив про готовність США долучитися до гарантій безпеки України, разом із європейськими партнерами. Це може стати спробою створити «аналог статті 5 НАТО» поза самим альянсом. Для Києва це важливий сигнал, але довіра до Вашингтона залишається обмеженою.
У понеділок Зеленський зустрінеться з Трампом у Вашингтоні. Його супроводжуватимуть канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Еммануель Макрон, прем’єр Британії Кір Стармер, прем’єр Італії Джорджія Мелоні, генсек НАТО Марк Рютте та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Європа прагне не допустити, щоб США і Росія домовилися без неї.
Це буде перший візит Зеленського до Білого дому після березневої сварки з Трампом та віцепрезидентом Дж. Д. Венсом. Тоді американські лідери дорікали йому «нестачею вдячності» і намагалися нав’язати невигідний мир. Українська делегація тепер прагне уникнути повторення такого сценарію.
Росія входить у переговори з перевагою. У східному Донбасі її війська прорвали українські позиції на 10 миль, загрожуючи оточенням. Водночас втрати Москви величезні: близько 230 тис. загиблих, удвічі більше, ніж у України. Проте людський ресурс РФ значно більший, і Кремль продовжує мобілізацію.
Оглядачі зазначають: ЄС досі не має власного плану завершення війни, лише реагує на кроки США. Це робить його вразливим до змін у позиції Трампа, який здатний різко змінити курс після кожної зустрічі з Путіним. Така нестабільність загрожує інтересам Києва і самого ЄС.
Для України головна небезпека — можливість тиску з боку США й Росії одночасно з вимогою погодитися на територіальні поступки. Це суперечить Конституції та викличе внутрішньополітичну кризу. Українське суспільство категорично відкидає втрату Донбасу чи Криму.
Мирні переговори США, Росії та України перебувають на критичному етапі. Трамп прагне швидкого «великого договору», Путін — легалізації своїх завоювань, а Україна та ЄС — хоча б чітких гарантій безпеки. Без припинення вогню жодні домовленості не будуть реалістичними.
