Перший квартал 2026 року зафіксував чіткий тренд: місцеві бюджети України не лише втримують стабільність, а й нарощують ресурс. Загальний обсяг надходжень сягнув ₴132,8 мільярда — це на 15% більше, ніж торік. У структурі доходів простежується не випадкове пожвавлення, а системна динаміка, що спирається на ключові податки та розширення бази оподаткування.
Головним драйвером традиційно залишається податок на доходи фізичних осіб. Майже ₴76 мільярдів, або левова частка надходжень, свідчать про стабільність зайнятості та поступове відновлення зарплатного фонду. Зростання на 18,8% підкреслює, що навіть в умовах воєнної економіки ринок праці адаптується швидше, ніж очікувалось.
Другим за значенням виступає єдиний податок — ₴21,8 мільярда. Його приріст на 10,4% сигналізує про витривалість малого та середнього бізнесу, який залишається ключовим елементом локальної економіки. Майнові податки та податок на прибуток підприємств також демонструють позитивну динаміку, хоча й більш стриману.
Саме ця структура доходів, як раніше відзначав «Дейком», формує нову фінансову архітектуру громад: менша залежність від трансфертів і більша — від власної податкової бази. Це означає не лише автономію, а й підвищену відповідальність за економічний розвиток на місцях.
Окремі платежі, які раніше сприймалися як другорядні, тепер стають індикаторами локальної активності. Туристичний збір зріс більш ніж на 23%, що вказує на часткове відновлення внутрішнього туризму навіть у складних безпекових умовах. Аналогічну динаміку показує рентна плата за користування надрами — приріст понад 23% відображає інтенсифікацію видобувного сектору.
Збір за паркування та екологічний податок також демонструють зростання. Хоча їхня частка у загальному балансі залишається відносно невеликою, саме ці платежі відображають міську економіку повсякденності — мобільність, інфраструктуру, екологічні витрати. Вони формують додатковий фінансовий ресурс, який громади можуть спрямовувати на локальні потреби.
Важливо, що позитивна динаміка не є разовим сплеском. Уже за підсумками перших двох місяців року надходження перевищували ₴85 мільярдів із приростом майже 14%. Це свідчить про стабільність тренду, а не про ефект окремих факторів чи сезонних коливань.
У ширшому контексті ці цифри мають стратегічне значення. Місцеві бюджети сьогодні фінансують критичні напрями — від соціальних програм до підтримки інфраструктури та оборонних потреб громад. В умовах війни це не просто фінансові показники, а питання життєздатності регіонів.
Ключове питання полягає в тому, чи збережеться ця динаміка. Подальше зростання залежатиме від трьох факторів: стабільності ринку праці, витривалості малого бізнесу та здатності держави утримувати податкову дисципліну без надмірного тиску. Якщо цей баланс вдасться зберегти, місцеві бюджети можуть стати одним із головних опорних елементів економічного відновлення країни.
