Посилення атак на українську портову інфраструктуру може мати серйозні наслідки для одного з головних джерел валютних надходжень країни — аграрного експорту. За даними Reuters, у разі подальшої ескалації ударів обсяги щомісячних поставок зерна можуть зменшитися приблизно на третину.
Україна залишається одним із найбільших експортерів зернових у світі, однак її логістика критично залежить від морських портів Чорного моря. Саме через них проходить понад 90% усього аграрного експорту. Лише порти Одеської області в останні місяці забезпечували перевалку близько 6 мільйонів тонн вантажів щомісяця.
Втім, ситуація ускладнюється через регулярні ракетні та дронові удари по портовій інфраструктурі, суднах, залізничних вузлах і енергетичних об’єктах. Це не лише створює фізичні пошкодження, а й підвищує ризики для судновласників, які дедалі обережніше заходять у чорноморські порти.
За оцінками українських посадовців, зокрема заступника міністра економіки Тараса Висоцького, потенційні обсяги експорту через одеські порти можуть знизитися до 4 мільйонів тонн на місяць. Частину вантажів — приблизно до 1 мільйона тонн — теоретично можна перенаправити на дунайські термінали, однак їхня пропускна здатність обмежена, а логістика суттєво дорожча.
Падіння експорту на рівні близько 30% у ключові місяці може створити серйозний тиск на аграрний сектор. Україна входить у новий сезон із великими перехідними запасами зерна, що додатково впливає на внутрішні ціни та зменшує прибутки фермерів.
Експерти попереджають, що перебої з експортом матимуть ширші наслідки для всієї економіки. Аграрний сектор залишається одним із головних джерел валютної виручки, а отже, будь-яке зниження обсягів поставок безпосередньо впливає на фінансову стабільність держави.
Крім того, Україна відіграє помітну роль на світовому ринку зерна: останніми роками на неї припадало близько 6% глобального експорту пшениці та приблизно 11% світового експорту кукурудзи. Тому зниження українських поставок може відчутися і на міжнародних ринках, зокрема у країнах-імпортерах із Близького Сходу та Африки.
Окремою проблемою залишається стан портової інфраструктури. За оцінками, з початку повномасштабної війни збитки портових терміналів вже досягли приблизно 1,5 мільярда доларів. Відновлення ускладнюється тим, що оператори не мають достатніх власних ресурсів для швидкого ремонту та модернізації.
Уряд визнає проблему, однак наразі основні фінансові ресурси спрямовуються на підготовку енергетичної системи до зимового періоду. Очікується, що саме енергетична інфраструктура може стати однією з головних цілей нових атак у холодний сезон, що змушує державу розставляти пріоритети.
Додатковим викликом стають удари по суднах, які заходять у порти або перебувають під завантаженням. Це підвищує страхові та фрахтові витрати, через що деякі судновласники уникають роботи з українськими портами, що ще більше ускладнює експортну логістику.
На тлі цих проблем український аграрний сектор уже працює з великими запасами зерна. Станом на 1 липня перехідні залишки оцінювалися приблизно у 9,5 мільйона тонн. Для порівняння, роком раніше цей показник становив близько 7 мільйонів тонн, а ще раніше — 6,4 мільйона тонн.
У поточному сезоні Україна вже експортувала близько 34,9 мільйона тонн зерна, що менше, ніж у попередньому сезоні, коли обсяг становив 39,5 мільйона тонн. Це свідчить про поступове ускладнення логістичних можливостей.
Попри це, аграрний експорт залишається одним із ключових драйверів економіки. За перший квартал 2026 року Україна поставила за кордон 15,5 мільйона тонн сільськогосподарської продукції на суму 6,3 мільярда доларів, збільшивши виручку порівняно з минулим роком.
Окремо відзначається зростання експорту деяких товарів, зокрема рекордні поставки курячих яєць, які стали найвищими за останні сім років.
У цих умовах стабільність українського зернового експорту залежить не лише від врожайності, а й від безпеки морських маршрутів та здатності інфраструктури витримувати постійний тиск. Саме ці фактори визначатимуть, чи зможе Україна зберегти свої позиції на світовому аграрному ринку в найближчі місяці.
