Розрив між рівнем знань учнів із міст і сільської місцевості залишається однією з найсерйозніших проблем української освіти. Нові результати загальнодержавного моніторингового дослідження, проведеного Державною службою якості освіти України, вкотре підтвердили: місце проживання дитини суттєво впливає на її навчальні досягнення.
Дослідження охопило тисячі школярів із 226 навчальних закладів у різних регіонах країни. Упродовж 2023–2025 років експерти аналізували рівень знань учнів шостих та восьмих класів з математики й української мови. Результати виявилися неоднозначними: якщо молодші школярі загалом утримують стабільні показники, то серед восьмикласників уже спостерігається тривожна тенденція до погіршення знань, особливо з математики.
Для учнів шостих класів ситуація виглядає відносно стабільною. Хоча середній бал з математики за три роки дещо зріс — із 10,77 до 11,52 бала, типовий результат учня залишився незмінним і становить 10 балів. Це свідчить про те, що загального прориву в якості математичної підготовки поки не відбулося. Більшість школярів демонструють середній рівень знань, тоді як кількість учнів із високими результатами залишається незначною.
Певне покращення зафіксовано й з української мови. Середній бал зріс із 32,25 до 34,86 бала з максимально можливих 72. Водночас структура результатів практично не змінилася: найбільша частина школярів усе ще перебуває на середньому рівні підготовки. Особливі труднощі у дітей викликають завдання з фонетики, де необхідно правильно визначати співвідношення звуків і букв. Разом із тим позитивним сигналом стало зростання навичок роботи з текстами — цей показник за три роки збільшився майже на 15 відсоткових пунктів.
Значно більш насторожуючою є ситуація серед восьмикласників. Результати дослідження показують поступове зниження рівня математичної підготовки. Якщо у 2023 році середній бал становив 22,8 із 46 можливих, то у 2025 році він знизився до 20,47 бала. Зменшилася й кількість учнів, які демонструють високі результати. Минулого року лише 5,3% учасників тестування досягли високого рівня знань.
Особливе занепокоєння у фахівців викликає те, що багато школярів можуть відтворювати теоретичний матеріал, але відчувають труднощі з його практичним застосуванням. Саме цей розрив між знанням формул і вмінням використовувати їх для розв'язання реальних задач дедалі помітніше впливає на загальну якість освіти.
На цьому тлі результати з української мови серед восьмикласників виглядають більш стабільними. Більшість учнів демонструють середній або достатній рівень знань, а середні показники протягом трьох років практично не змінилися.
Однак головний висновок дослідження стосується не окремих предметів, а глибокої освітньої нерівності між містом і селом. Учні міських шкіл продовжують демонструвати кращі результати як з математики, так і з української мови. Причини цього явища комплексні. У великих населених пунктах діти зазвичай мають ширший доступ до сучасних освітніх ресурсів, додаткових занять, репетиторів, позашкільних програм та цифрових технологій. Крім того, міські школи частіше мають кращу матеріально-технічну базу та більше можливостей для залучення кваліфікованих педагогів.
Для багатьох сільських громад проблема полягає не лише в доступі до якісної освіти, а й у демографічних та економічних викликах. Нестача педагогічних кадрів, обмежене фінансування та складна логістика нерідко стають серйозними перешкодами на шляху до забезпечення рівних можливостей для всіх дітей.
Окрему увагу дослідники приділили психологічним факторам успішності. Виявилося, що результати школярів значною мірою залежать від того, наскільки вони впевнені у власних силах. Учні, які вірять у свою здатність впоратися зі складними завданнями, частіше досягають високих результатів навіть за однакових стартових умов.
Не менш важливою є підтримка батьків. Діти, які відчувають зацікавленість родини у своєму навчанні, отримують допомогу та мотивацію вдома, демонструють значно кращі результати. Натомість високий рівень тривожності та відсутність підтримки часто пов'язані з нижчими показниками успішності.
Цікаво, що певне покращення результатів у 2025 році продемонстрували учні з регіонів, які регулярно потерпають від обстрілів. Проте навіть це зростання дозволило їм лише наблизитися до рівня показників, зафіксованих до початку погіршення ситуації. Такий факт свідчить про надзвичайну стійкість українських дітей та освітян, які продовжують працювати і навчатися в складних умовах.
Висновки дослідження перегукуються з результатами міжнародної програми PISA-2022. Тоді було встановлено, що 42% українських підлітків не володіють математикою на базовому рівні. Крім того, міжнародні експерти також зафіксували значний розрив між учнями із сільської місцевості та великих міст. За їхніми оцінками, школярам із сіл необхідно понад чотири з половиною роки додаткового навчання, щоб досягти рівня своїх міських однолітків.
На тлі цих даних особливо гостро постає питання майбутнього української освіти. Фахівці дедалі частіше наголошують, що подолання освітньої нерівності має стати одним із головних пріоритетів державної політики. Адже йдеться не лише про оцінки чи результати тестів, а про можливості дітей реалізувати свій потенціал незалежно від того, де вони народилися та навчаються.
Сьогодні стає очевидним: якісна освіта потребує не лише сучасних програм і підручників. Не менш важливими є підтримка родини, психологічна стійкість учнів, доступ до освітніх ресурсів та рівні можливості для всіх дітей. Саме від здатності країни подолати цей розрив значною мірою залежатиме майбутнє нового покоління українців.
