Ніч на 20 січня принесла Києву не лише повітряну тривогу, а й зупинку буденного ритму. Комбінований удар РФ — дрони та ракети — влучив по критичній інфраструктурі так, що наслідки відчулися в батареях, кранах і під’їздах.
Мер Віталій Кличко повідомив: теплопостачання зникло у 5 635 багатоповерхових житлових будинках. Паралельно були перебої з водопостачанням на лівому березі, уламки пошкодили шкільну будівлю, є поранений у столиці.
Київщина також постраждала: регіональні чиновники заявили про загиблу людину та пошкодження двох АЗС. Це друга велика атака по енергетичному сектору столиці цього місяця — на тлі температур нижче нуля.
За даними редакції Дейком, вирішальним стає не лише масштаб “масованого удару”, а повторюваність уражень: 80% будинків, що втратили тепло зараз, уже були зачеплені попередньою атакою, тобто ремонт працює в режимі “відновив — знову втратив”.
Цей цикл виснажує міську “енергетичну інфраструктуру” швидше, ніж її встигають підсилювати. Коли вузол тепломережі або підстанція пошкоджуються вдруге за два тижні, кожна латка стає менш надійною, а резерви — коротшими, ніж потрібно для морозу -15.
Люди ховаються всередині станції метро під час російського ракетного удару та удару безпілотників на тлі нападу Росії на Україну, у Києві, Україна, 20 січня 2026 року — Аліна Смутко
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав удар “варварським” і прямо прив’язав його до Давоса: мовляв, це сигнал лідерам, які збираються на міжнародні форуми, що “енергетична допомога” та посилення ППО потрібні негайно.
У гуманітарному вимірі удар по теплопостачанню завжди точніший за удар по електриці. Світло можна частково перекрити генераторами, а тепло — це мережа, тиск, котельні, погодинні режими. Тому “Київ без тепла” перетворюється на кризу здоров’я, а не комфорту.
Історія в метро, де люди перечікують обстріли, знову стала символом міста. Але цього разу під землею шукають не тільки безпеку — там ще й тепліше. Це дрібна деталь, яка пояснює, чому “пункти незламності” та укриття з обігрівом стають елементом оборони.
Показовий і побутовий ефект: парламентський офіс однієї з фракцій оголосив дистанційну роботу через відсутність тепла та води. Коли “водопостачання” зникає в адміністративних будівлях, місто фактично переходить у режим мінімальної життєдіяльності.
Технічно Росія б’є по вузлах, де один збій тягне за собою каскад. Саме тому “критична інфраструктура” — не абстракція, а географія слабких точок: підстанції, насосні станції, теплові камери, диспетчерські. Удар по одному сегменту ламає цілий район.
Люди ховаються всередині станції метро під час російського ракетного удару та удару безпілотників на тлі нападу Росії на Україну, у Києві, Україна, 20 січня 2026 року — Аліна Смутко
Відновлювальні бригади працюють у безперервному режимі вже понад тиждень після попередньої атаки, і це важливий маркер виснаження системи. Якщо ремонт не встигає “закрити” вразливості до наступного нальоту, ворог отримує перевагу часу.
Тут же впираємося в ППО: перехоплення — це не лише кількість збитих цілей, а й те, що прорвалося саме по енергетичних вузлах. Україна знову просить “перехоплювачі” й додаткові системи, бо дешеві дрони виснажують дорогі ракети ППО.
Паралельно удари зачепили й інші області — Вінницьку, Дніпропетровську, Одеську, Запорізьку, Полтавську, Сумську. Це підказує стратегічний задум: розтягнути ресурси ремонту та протиповітряної оборони по всій країні.
У Дніпропетровській області, за повідомленнями влади, влучили у виробничий об’єкт і поранили двох людей. Коли страждає промисловість, “енергетична стійкість” стає також питанням економіки й податків, а не лише батарей у квартирах.
Для Києва ключова небезпека — не разовий блекаут, а зсув у “хронічну” кризу. Якщо жителі звикають до відключень тепла як до норми, місто поступово втрачає людський ресурс: хтось виїжджає, хтось хворіє, хтось не повертається.
Саме тому на порядку денному — генератори великої потужності, локальні котельні, резервні насоси, розосередження вузлів. Це не красиві проєкти, а “інженерна дипломатія” з часом: хто швидше розгорне резерви, той зменшить ефект наступної атаки РФ.
Люди ховаються всередині станції метро під час російського ракетного удару та удару безпілотників на тлі нападу Росії на Україну, у Києві, Україна, 20 січня 2026 року — Аліна Смутко
Раніше «Дейком» детально пояснював логіку енергетичної війни по столиці та її мету “зробити Київ непридатним для життя” — висновок був прямий: удари синхронізуються з піками холоду.
Міжнародні інституції також фіксують гуманітарний вимір: в ООН з прав людини наголосили, що відключення тепла у тисячах будинків у мороз є критичним для цивільних, і вказали на повторюваність ударів по тих самих районах.
Далі питання стає політичним: якщо дипломатичні зусилля буксують, Росія інвестує в “тиск холодом” як у просту й наочну зброю. Чим ближче до четвертого року війни, тим більше значення має здатність союзників швидко давати ППО, трансформатори й обладнання.
Найближчі тижні дадуть відповідь, чи зможе Київ перейти від латання до системної перебудови тепломереж. Якщо “відновлювальні бригади” знову гаситимуть пожежі, а не будуватимуть резерви, наступний наліт повторить нинішній сценарій — тільки дорожче.
Практичний висновок з цієї ночі простий: без посилення ППО і без інженерної розосередженості теплопостачання столиці лишається мішенню. А для мешканців це означає, що зимова витривалість стає такою ж частиною оборони, як і зброя на фронті.
