У п’ятницю, 18 квітня 2025 року, Японія уклала з Україною угоду про надання кредиту на суму 471,9 млрд єн (приблизно 3,3 млрд дол.), призначеного для реконструкції постраждалої від війни інфраструктури. Особливістю фінансування стало те, що кошти Японія не виплачуватиме власним бюджетом, а розрахунок відкладено під заставу доходів від реалізації заморожених у Європейському Союзі активів Російської Федерації.
Цей кредит входить до програми «ERA» (Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine) у рамках саміту G7, мета якої — залучити для відновлення України щонайменше 50 млрд дол. до кінця 2025 року. Євросоюз, зокрема, уже розпочав аукціони облігацій, забезпечених російськими активами, а Японія стала першою поза європейським континентом країною, що надала кошти під цю гарантію.
Реакція Москви: «компліцит у крадіжці»
Уже наступного дня після підписання угоди МЗС РФ у особі прессекретарки Марії Захарової оголосило про рішучий протест. На брифінгу в Москві Захарова назвала японський кредит «незаконним експериментом з суверенними активами Російської Федерації», «компліцитою у крадіжці та зраді дружніх відносин».
«Ми попереджали Токіо, що участь у будь-яких формах у цих нелегітимних операціях із замороженими активами РФ ми розцінюємо як співучасть у крадіжці», — заявила Захарова.
Вона також висловила «глибоке розчарування» та пригрозила, що «напевне й невідворотно» японсько-російські відносини постраждають через цей крок. За її словами, Японія «цинічно сподівається», що кредит не вплине на двосторонній діалог, але «ми зобов’язані їх розчарувати» — ситуація штовхатиме стосунки до «безпрецедентного загострення».
Тло територіального спору
Російсько-японські відносини й без того перебувають у кризі через невирішений післявоєнний мирний договір. Після Другої світової війни СРСР захопив Курильські острови (японська назва — Північні Території), відтоді Москва та Токіо так і не підписали офіційного документа про завершення стану війни.
Якщо раніше, попри територіальну суперечку, сторони намагалися вести приватні консультації, то тепер — у відповідь на кредит для України — у Кремлі фактично заморозили будь-які переговори. Речниця Захарова прямо заявила: «Немає жодного сенсу обговорювати підписання мирної угоди з Японією, поки вони ухвалюють вкрай ворожі рішення проти нас».
Позиція Японії та Україна
Токіо від початку конфлікту підтримує суверенітет і територіальну цілісність України. За даними МЗС Японії, кредит у 471,9 млрд єн має надаватися під пільговий відсоток і сплачуватися лише після реалізації заморожених російських активів. До цього часу Україна може використовувати кошти виключно для відновлення критичної інфраструктури — мостів, доріг, лікарень, шкіл та енергооб’єктів.
У Києві підтвердили підписання: за словами міністра фінансів Сергія Марченка, це «ключовий сигнал довіри», що дозволить запустити у травні низку відновлювальних проєктів у Харківській, Донецькій та Херсонській областях. «Ми вдячні Японії та колегам із G7 за конкретну підтримку. Це не просто кредит — це наш внесок у безпеку та процвітання регіону», — зазначив Марченко.
Міжнародно-правовий аспект
Правники зауважують: рішення про заморожування активів РФ ухвалили ЄС і США у 2022 році як тимчасовий захід проти агресора. Надалі активи переведено під спеціальне управління, і вони використовуються через механізми «суверенних облігацій» для фінансування потреб України.
МЗС РФ називає це «порушенням суверенітету», але міжнародна практика свідчить, що у разі воєнних злочинів і порушення норм міжнародного права активи держави-агресора можуть бути використані для відшкодування шкоди й відновлення постраждалих країн.
Оцінка експертів і перспектива
Політологи схильні вважати, що риторика Москви має передусім внутрішньополітичне значення. «Захаровій вигідно демонструвати яскраву протидію, аби відволікти увагу росіян від економічних проблем і продемонструвати «боротьбу з ворогами», — пояснює російський експерт Дмитро Орлов.
Водночас аналітики звертають увагу: Японія взяла для України саме ті кошти, які Москва не може використовувати для власних бюджетних потреб. «Незважаючи на зловтіху Кремля, ці активи вже двічі обслуговували чужі запити: спочатку — на гуманітарні потреби, тепер — на реставрацію життєво важливої інфраструктури», — підкреслює економіст Інституту міжнародних фінансів Олександр Блинов.
Складний мирний процес із Росією, дебати навколо територіального договору з Японією та новий кредит «на заморожених» — усе це лише черговий показник того, як війна в Україні впливає на глобальну дипломатію. Чи вдасться Москві «відбілитися» у японсько-російських відносинах — наразі сумнівно. Але вже очевидно: навіть держави, які через історичні та територіальні розбіжності не мали тісного союзу з Україною, готові й надалі фінансово підтримувати Київ, використовуючи механізми, що позбавляють Кремль доступу до власних резервів.
У підсумку японський кредит став не просто кроком на шляху до відбудови України, а й каталізатором нової хвилі дипломатичних зіткнень між Токіо та Москвою, які, ймовірно, надовго перекреслять перспективу підписання мирного договору та змінять баланс сил у регіоні.
