Російська енергетична система може мати вразливе місце, здатне суттєво вплинути на ситуацію всередині країни. Народний депутат України Олег Дунда заявив, що одним із ключових напрямків впливу може стати газова інфраструктура Росії, зокрема компресорні станції, від яких залежить транспортування природного газу до великих міст.
За словами депутата, європейська частина Росії значною мірою залежить від стабільної роботи газотранспортної системи. Саме через неї газ із родовищ Уренгоя та Ямалу надходить до промислових центрів і мільйонних міст, де використовується не лише для опалення, а й для виробництва електроенергії.
«Приблизно 40% виробництва електроенергії в Росії — це також за рахунок спалювання природного газу. Фактично вони сидять не тільки на експортних доходах, на газовій голці, а безпосередньо вся життєдіяльність європейської частини Росії сидить на газу», — заявив Дунда.
Він зазначив, що головною вразливістю цієї системи є компресорні станції, які забезпечують необхідний тиск у магістральних газопроводах. Такі об’єкти розташовані на значній відстані один від одного — приблизно 120–150 кілометрів, і кожен із них має важливе значення для безперебійного транспортування газу.
За словами парламентаря, у разі пошкодження значної кількості таких об’єктів Росія може зіткнутися не лише з економічними труднощами, а й із проблемами забезпечення населення теплом та електроенергією.
«Якщо в листопаді або грудні почнуться удари так само, як зараз ми робимо по Wildberries, по газокомпресорним станціям, фактично в січні по Москві і Санкт-Петербургу будуть ходити ведмеді. Бо жити там стане практично неможливо. І це те, що може докорінно змінити становище Росії в цій війні», — сказав Дунда.
Водночас ці заяви є оцінкою українського політика, а не підтвердженим прогнозом розвитку подій. Реальні наслідки можливих атак на енергетичну інфраструктуру залежатимуть від масштабів пошкоджень, можливостей ремонту та здатності російської системи адаптуватися до нових умов.
Однак останні події вже показали, що енергетична та логістична інфраструктура Росії залишається вразливою. Одним із прикладів стала ситуація навколо найбільшого російського маркетплейсу Wildberries, який опинився в центрі масштабних проблем після атак на окремі логістичні об’єкти.
За оцінками дослідників, українські удари по логістичних центрах компанії призвели до значних втрат. Повідомлялося про пошкодження складських комплексів у Московській області, Санкт-Петербурзі, Краснодарському краї та інших регіонах. Через це компанія могла втратити частину своїх складських потужностей, а відновлення інфраструктури потребувало б сотень мільйонів доларів.
Експерти зазначають, що проблеми окремих великих компаній можуть бути лише частиною ширшого процесу тиску на російську економіку. Окремо повідомлялося про атаки на нафтопереробні підприємства, які впливали на виробництво пального та створювали труднощі із забезпеченням окремих регіонів.
Саме енергетика залишається одним із найбільш чутливих секторів для Росії. Протягом десятиліть країна будувала економічну модель навколо експорту енергоносіїв, а внутрішня інфраструктура значною мірою залежить від стабільного видобутку та транспортування газу й нафти.
Для великих російських міст проблема може бути особливо гострою. Москва та Санкт-Петербург є не лише політичними центрами, а й найбільшими споживачами енергії. Будь-які масштабні збої у постачанні можуть створити серйозний соціальний та економічний тиск на владу.
Водночас експерти наголошують, що навіть значні пошкодження окремих об’єктів не обов’язково призведуть до миттєвого колапсу всієї системи. Росія має значні ресурси, резервні можливості та досвід відновлення пошкодженої інфраструктури.
Попри це, енергетична інфраструктура залишається одним із потенційних факторів, який може впливати на здатність Росії продовжувати війну. Якщо тиск на ключові економічні вузли посилюватиметься, це може створити додаткові труднощі для російської влади та змусити її переглядати свої стратегічні рішення.
Наразі головне питання полягає в тому, наскільки вразливою виявиться російська енергетична система перед новими викликами та чи зможуть можливі удари по критичних об’єктах реально вплинути на перебіг війни. Відповідь залежатиме не лише від військових можливостей сторін, а й від стійкості економіки та інфраструктури.
