Іран може отримати частковий контроль над судноплавством через Ормузьку протоку — один із найважливіших морських шляхів для світового енергетичного ринку. Потенційна домовленість між Тегераном і Оманом передбачає надання Ірану певних повноважень щодо суден, які заходять до Перської затоки через цю стратегічну водну артерію.
Про можливі параметри угоди повідомило агентство Reuters із посиланням на високопоставленого іранського представника та двох регіональних чиновників. За їхніми словами, сторони вже обговорюють механізм, який може стати однією з найбільших поступок для Ірану в питанні контролю над Ормузькою протокою.
Водночас джерела наголошують, що остаточної домовленості ще немає. Вони також спростували заяви президента США Дональда Трампа про те, що угода щодо відновлення стабільного судноплавства через протоку нібито перебуває на завершальному етапі. За словами співрозмовників, низка принципових питань досі залишається предметом переговорів.
«Поступка вже зроблена щодо певної форми контролю над Ормузькою протокою», — повідомило одне з регіональних джерел Reuters.
За інформацією видання, Іран наполягав на можливості стягнення плати із суден, які проходять через Ормузьку протоку. Представники Тегерана нібито пропонували встановити збір на рівні від 5% до 7% від вартості вантажів. Водночас Оман, який бере участь у переговорах, виступав за значно нижчий рівень — близько 3%.
Інше джерело повідомило, що країни Перської затоки пропонують альтернативний варіант. Він передбачає проведення перевірок суден державами регіону, а також добровільні платежі за проходження протоки замість офіційного запровадження обов’язкових зборів.
Ключовим питанням залишається межа впливу Ірану на рух морського транспорту. За словами одного з іранських чиновників, поточний варіант документа передбачає контроль Тегерана над суднами, які прямують до Перської затоки через Ормузьку протоку. Водночас домовленості щодо суден, які рухаються у зворотному напрямку, поки немає.
Саме цей момент викликає найбільше занепокоєння у Сполучених Штатів. Американські представники неодноразово заявляли, що не погодяться на будь-який формат угоди, який дозволить Ірану отримати контроль над Ормузькою протокою або використовувати його як інструмент політичного чи економічного тиску.
Переговори між Тегераном і Вашингтоном безпосередньо не ведуться. Натомість роль посередника виконує Оман, який контролює протилежний берег Ормузької протоки та має тривалі дипломатичні контакти з Іраном і західними країнами.
За даними джерел, минулого тижня Іран відхилив попередню пропозицію Оману, вважаючи її недостатньою. Тегеран наполягає на ширших гарантіях і вигідніших умовах, які дозволили б йому отримати більше політичних та економічних переваг.
Ормузька протока має величезне значення для світової економіки. Через цей вузький морський коридор проходить значна частина світових поставок нафти та газу з країн Перської затоки. Будь-які зміни правил проходження суден через цей маршрут можуть вплинути не лише на регіональну безпеку, а й на ціни на енергоносії у всьому світі.
Ринок нафти вже відреагував на нові події. 5 серпня ціни на сировину зросли після повідомлень про атаку єменських хуситів на танкер під прапором Саудівської Аравії у Червоному морі. Водночас загальний рівень цін залишається близьким до мінімальних показників із початку липня після різкого падіння, яке відбулося після скасування Трампом нових ударів по Ірану.
Аналітики зазначають, що навіть формально добровільні платежі за проходження Ормузькою протокою можуть не вирішити проблему повністю. Через побоювання можливих атак або блокування маршруту судноплавні компанії можуть погоджуватися на оплату, навіть якщо юридично вона не буде обов’язковою.
Можлива угода щодо Ормузької протоки залишається одним із найважливіших геополітичних питань найближчого часу. Якщо Іран справді отримає новий рівень впливу на цей маршрут, це може суттєво змінити баланс сил на Близькому Сході та створити нові ризики для глобального енергетичного ринку.
