З початку повномасштабної війни Україна перебуває у стані надзвичайної мобілізації — як фізичної, так і моральної. Усі ресурси держави спрямовані на оборону та підтримку Збройних Сил. Саме в цей час, коли кожна гривня з бюджету має йти на зміцнення фронту, з’являються факти зловживань, які викликають глибоке обурення та біль.
Командир батальйону, який служив на Донеччині, за інформацією Державного бюро розслідувань, організував схему фальсифікації службових документів. Згідно з ними, одна з його підлеглих нібито проходила службу на передовій. Насправді жінка перебувала на Дніпропетровщині, не маючи жодного відношення до району бойових дій.
Ця фальсифікація тривала з січня 2023 року по листопад 2024 року. За цей період на її рахунок було перераховано понад 800 тисяч гривень — сума, що мала б належати тим, хто щодня ризикує життям на передовій. Ці кошти могли бути спрямовані на закупівлю обладнання, медикаментів, спорядження або на підтримку родин загиблих воїнів.
Злочинна схема була детально продумана. Командир особисто займався оформленням службових документів, у яких зазначалося, що його підлегла перебуває в районі проведення бойових дій. Це давало їй право на значно вищі грошові виплати, передбачені законодавством для військових, які несуть службу безпосередньо на передовій.
Незаконні дії відбувалися систематично протягом майже двох років. За цей час жінка продовжувала перебувати в тилу, на Дніпропетровщині, де не було активних бойових дій. Проте кожен місяць вона отримувала виплати, як активна учасниця бойових операцій.
Такі дії є не просто правопорушенням — це моральний злочин проти тих, хто дійсно віддає свої сили й здоров’я заради оборони країни. Вони підривають довіру до військової системи, дискредитують чесну службу та викликають розчарування в суспільстві.
На сьогодні Державне бюро розслідувань повідомило про підозру командиру батальйону за статтями, що передбачають зловживання службовим становищем, підроблення офіційних документів і пособництво в ухиленні від військової служби. Його підлеглій інкримінують ухилення від служби та привласнення державних коштів у великих розмірах під час воєнного стану.
В умовах війни такі дії є особливо тяжкими. Законодавство України передбачає суворе покарання за злочини, скоєні у період дії воєнного стану, особливо якщо йдеться про завдання шкоди державному бюджету та військовій дисципліні. За кожним із згаданих злочинів передбачено тривалі терміни позбавлення волі.
Закон має бути єдиним для всіх — особливо у час, коли країна переживає одну з найважчих сторінок своєї історії. Незалежно від звань, посад чи статусу, кожен, хто використовує державу як ресурс для власного збагачення, має нести відповідальність.
У період війни моральна стійкість суспільства є не менш важливою за фізичну оборону. Справедливість, взаємна підтримка, довіра до армії та держави — усе це формує єдиний тил. Коли ж з’являються подібні злочини, руйнується сама основа цього тилу.
Фальсифікація участі в бойових діях — це не лише економічне шахрайство, а й зневага до тисяч тих, хто щодня бореться з реальними загрозами. Це приниження пам’яті полеглих героїв і зрада колег, які живуть і служать у надзвичайно складних умовах.
У час, коли від кожного залежить майбутнє України, подібні випадки викликають особливу тривогу. Вони показують, наскільки важливо не лише карати винних, а й створювати прозору систему контролю, яка унеможливить зловживання в майбутньому.
Розслідування цього випадку має стати прецедентом. Перш за все, необхідно посилити контроль за реальним перебуванням військовослужбовців у зонах бойових дій. Це можна зробити через сучасні електронні системи фіксації місцезнаходження та оновлення реєстрів у режимі реального часу.
Крім того, має бути вдосконалено механізм перевірки нарахувань грошового забезпечення. Участь у бойових діях не повинна визначатися лише паперами — потрібен комплексний підхід, з використанням як внутрішніх перевірок, так і зовнішніх аудитів.
І, нарешті, необхідно продовжити виховну роботу у військових колективах. Прозорість, відповідальність і повага до служби мають стати ключовими принципами в армії. Тільки тоді ми зможемо гарантувати, що державні кошти використовуються справедливо, а кожен захисник України отримає заслужену підтримку.
Цей випадок — не просто кримінальна справа. Це виклик усій системі. І відповідь на нього має бути рішучою, справедливою та невідкладною.
