Національний банк України вирішив знизити облікову ставку з 16% до 15% з 15 грудня, як і очікувала більшість учасників ринку.
"Це рішення відповідає уповільненню інфляції та поліпшенню інфляційних очікувань, що сприятиме збереженню привабливості гривневих інструментів для заощаджень", - йдеться в прес-релізі банку в четвер.
Згідно з ним, одночасно на 1 п.п. були знижені ставки за депозитними сертифікатами овернайт - до 15%, за тримісячними депозитними сертифікатами - до 19% і за кредитами рефінансування - до 21%.
У Нацбанку нагадали, що інфляція в листопаді знизилася до 5,1%, навіть дещо швидше, ніж очікувалося. На його думку, це було зумовлено як розширенням пропозиції продовольства нового врожаю, так і поліпшенням очікувань на тлі зміцнення гривні. Останнє також зумовило дещо швидше зниження базової інфляції, ніж очікував НБУ.
"За оцінками Національного банку, темпи інфляції в грудні залишаться близькими до поточних. Водночас зберігаються ризики прискорення інфляції через логістичні труднощі на західних кордонах та більш швидке вичерпання ефектів від значних врожаїв, насамперед овочів", - зазначає центробанк.
Там підкреслили, що адаптація до режиму керованої гнучкості обмінного курсу була успішною, валютний ринок залишився стабільним після запровадження нового режиму курсоутворення.
Новий режим курсоутворення помітно пожвавив міжбанківський ринок, зокрема, значно збільшився обсяг операцій між банками без участі НБУ. Збільшення глибини валютного ринку є важливим для зменшення його чутливості до ситуативних факторів та підвищення курсової стабільності, зазначає центральний банк.
"Крім того, посилився зв'язок між готівковим та безготівковим сегментами валютного ринку. Скасування обмежень для банків та небанківських фінансових установ на продаж готівкової іноземної валюти населенню сприяло подальшій мінімізації різниці між курсом на готівковому ринку та офіційним курсом", - додали в НБУ.
Центробанк наголосив, що зберігатиме активну присутність на валютному ринку для задоволення структурного попиту та згладжування курсових коливань. Він спрогнозував, що структурний дефіцит валюти зберігатиметься і надалі, враховуючи наслідки війни, що вимагатиме від НБУ активної присутності на валютному ринку - як для задоволення структурного попиту на валюту, так і для згладжування значних курсових коливань.
"У міру формування належних макроекономічних передумов Національний банк поступово підвищуватиме гнучкість обмінного курсу та посилюватиме його роль як засобу адаптації економіки до зовнішніх та внутрішніх шоків", - наголошується в повідомленні.
Він зазначив, що продовжить вживати заходів для підтримки привабливості гривневих інструментів для заощаджень: депозитів та ОВДП, що обмежуватиме попит на іноземну валюту та разом з валютними інтервенціями сприятиме підтримці курсової стабільності. Така політика дозволить утримати інфляцію на помірному рівні в наступному році, вважає центральний банк.
Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку НБУ, як і раніше, назвав перебіг повномасштабної війни, водночас відзначивши посилення ризиків щодо міжнародної допомоги.
"Зберігається високий рівень невизначеності щодо тривалості та інтенсивності повномасштабної війни. Національний банк, як і раніше, припускає, що відчутне зниження безпекових ризиків відбудеться не раніше 2025 року. У разі більш тривалого періоду активних бойових дій очікуються додаткові втрати економіки та більш суттєвий інфляційний тиск", - йдеться у повідомленні.
Нацбанк констатує, що ризики ритмічності надходження зовнішньої фінансової допомоги також частково реалізувалися. Водночас НБУ очікує відновлення ритмічності зовнішнього фінансування вже найближчим часом. На його думку, підґрунтям для цього, зокрема, є успішне завершення МВФ другого перегляду програми розширеного фінансування EFF для України та відповідні запевнення міжнародних партнерів, що є невід'ємною частиною цієї програми.
Національний банк також враховує високу адаптивність українського бізнесу та громадян до викликів воєнного часу, що значною мірою нівелюватиме негативні наслідки реалізації окремих ризиків.
"Подальша динаміка облікової ставки залежатиме від розвитку інфляційних процесів, стану валютного ринку, ритмічності надходження та достатності міжнародної допомоги, ситуації з безпековими ризиками та інших чинників", - зазначили у висновку в Нацбанку, який раніше прогнозував її стабільність на рівні 15% протягом 2024 року.
