Кінець вересня 2025 року став точкою загострення затяжного корпоративного конфлікту між Наглядовою радою НЕК «Укренерго» та Міністерством енергетики України як акціонером компанії. Здавалося б, технічне питання проведення засідань і погодження пресрелізів переросло в масштабну кризу управління, що має потенційно серйозні наслідки для енергетичної безпеки держави. Рішення Міненерго щодо нових правил роботи Наглядової ради, зміни корпоративного управління та кадрові суперечки поставили під питання стабільність ключової енергетичної компанії України напередодні зими.
Конфлікт загострюється: рішення Міненерго блокує роботу ради
Напередодні опалювального сезону Наглядова рада планувала термінове засідання, аби сформувати нове правління після звільнення голови Віталія Зайченка. Однак Міненерго видало розпорядження, згідно з яким усі засідання мають відбуватися виключно в офісі компанії в Києві. Формальне обґрунтування – міркування безпеки. Насправді ж це рішення унеможливило проведення ключового засідання: четверо членів ради мешкають за кордоном і фізично не могли бути присутніми в Києві в терміновому порядку.
Рада у своїй заяві наголосила, що такий крок не підвищує безпеку, а навпаки, створює додаткові ризики та затримки в ухваленні рішень. Йдеться не лише про кадрові питання, а й про оперативне управління компанією, яка відповідає за роботу всієї енергосистеми України в умовах війни. У цей час швидкість і узгодженість управлінських рішень є критично важливими.
Додатковим обмеженням стало нововведення щодо публічних комунікацій: Міненерго зобов’язало погоджувати з ним усі пресрелізи та матеріали, що публікуються на офіційному сайті компанії. Це означає затримки у висвітленні важливої інформації та обмеження можливості ради відкрито доносити свою позицію до партнерів і громадськості. У ситуації, коли довіра міжнародних кредиторів і партнерів базується на прозорості та швидкому реагуванні, подібні бар’єри можуть мати серйозні наслідки.
Кадрова турбулентність: відставка Зайченка і правління під питанням
Ключовим елементом кризи стала відставка Віталія Зайченка з посади голови правління. Рада пояснила своє рішення низкою причин, зокрема висновками Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про процедурні порушення під час його призначення. Важливим був і фактор втрати довіри до Зайченка з боку членів ради через його дії у червні, коли він висунув зовнішніх кандидатів до правління всупереч інструкціям.
Рада наголосила, що призначення нового складу правління є першочерговим завданням, адже воно визначає ефективність керування компанією у найбільш напружений період року. Проте через вимогу проводити засідання лише в Києві процес затягнувся. Тимчасово керівником НЕК призначено Олексія Брехта, який уже очолював компанію з вересня 2024 по червень 2025 року і довів свою спроможність забезпечувати стабільність енергосистеми під час обстрілів та пікових навантажень.
Ситуація ускладнюється тим, що без оперативного формування правління компанія не зможе ухвалювати стратегічні рішення, укладати договори, проводити необхідні закупівлі та гарантувати фінансову стабільність. У розпал підготовки до опалювального сезону це може стати критичним чинником.
Корпоративне управління під тиском: зміни статуту та новий кодекс
Конфлікт між радою та акціонером має глибше коріння, ніж останні кадрові події. У травні 2025 року Міністерство енергетики в односторонньому порядку змінило статут компанії, запровадивши нові правила призначення голови правління. Замість простої більшості голосів тепер вимагається кваліфікована більшість. Крім того, було ухвалено новий Кодекс корпоративного управління, який, за словами ради, містить суперечливі положення, спрямовані на обмеження її повноважень.
Ці зміни були ухвалені без консультацій з міжнародними партнерами та кредиторами, всупереч умовам кредитних угод. Як наслідок, технічний дефолт компанії продовжився, реструктуризація «зелених» облігацій зупинилася, а кредитори отримали право вимагати дострокового погашення позик. Міжнародне фінансування фактично було заморожене.
Наглядова рада зуміла пом’якшити наслідки завдяки власним запевненням кредиторам у тому, що «Укренерго» залишатиметься незалежним системним оператором. Однак тривале неврегулювання конфлікту підриває довіру та створює ризики для довгострокових інвестицій у мережу.
Вплив на енергетичну безпеку та міжнародні зобов’язання
Україна є членом європейської енергетичної мережі ENTSO-E. Сертифікація «Укренерго» як незалежного системного оператора була однією з ключових умов інтеграції до європейського енергоринку. Втрата незалежності або політичний вплив на рішення компанії можуть поставити цю сертифікацію під загрозу. Це, у свою чергу, матиме наслідки не лише для експорту електроенергії, а й для надійності всієї системи.
Наглядова рада прямо заявила, що збереження незалежності компанії є її фідуціарним обов’язком. Вона закликала до конструктивного діалогу з акціонером та іншими сторонами, аби розв’язати конфлікт в інтересах енергетичної безпеки держави. Проте відсутність офіційних коментарів з боку Міненерго лише поглиблює невизначеність.
Крім того, міжнародні партнери уважно спостерігають за ситуацією. Будь-яке враження про втрату корпоративної незалежності або політичний тиск може негативно вплинути на кредитні рейтинги та інвестиційну привабливість українського енергетичного сектору. У період, коли Україні потрібні великі капіталовкладення в модернізацію мережі та захист інфраструктури, подібні ризики є особливо небезпечними.
Попереду зима: чому час працює проти компанії
Опалювальний сезон наближається, а це означає зростання навантаження на енергосистему, ризик нових атак на інфраструктуру та необхідність швидких рішень. В умовах управлінського паралічу та корпоративних суперечок кожен день затримки може обернутися реальними проблемами з постачанням електроенергії.
«Укренерго» має виконувати одразу кілька складних завдань: забезпечити стабільність мережі, залучити фінансування для відновлення об’єктів, гарантувати прозоре управління та зберегти довіру міжнародних партнерів. Без дієздатного правління та узгодженої стратегії зробити це буде складно.
Наглядова рада наголошує, що кадрові рішення, оновлення правління та забезпечення його незалежності є питаннями не внутрішніх амбіцій, а стратегічної необхідності для держави. Зволікання може мати ціну в мільйони євро недоотриманого фінансування і тисячі домогосподарств, які опиняться без стабільного електропостачання в критичний момент.
Висновок
Ситуація навколо НЕК «Укренерго» вийшла за рамки корпоративних процедур і перетворилася на питання національної енергетичної безпеки. Рішення Міненерго, кадрові конфлікти та управлінські обмеження створили загрозу стабільності компанії, яка є центральною ланкою енергосистеми України.
Попереду складна зима, і чим довше триватиме протистояння між Наглядовою радою та акціонером, тим вищими будуть ризики для енергетичної системи та міжнародного іміджу України. Необхідний діалог, який дозволить знайти баланс між державним контролем і незалежністю компанії, від чого залежить не лише ефективність управління, а й світло в оселях мільйонів громадян.
