Ніч на неділю в Києві стала символом нової ескалації російської агресії: Росія здійснила найбільшу повітряну атаку від початку повномасштабного вторгнення. За даними Повітряних сил, ворог випустив 805 дронів та 13 ракет, з яких українська оборона збила 751 безпілотник і чотири ракети. Втім, частина ударів досягла цілей, спричинивши масштабні руйнування, пожежі та людські жертви.
Уперше за час війни постраждала головна будівля уряду України, розташована в історичному Печерському районі столиці. За словами прем’єр-міністра Юлії Свириденко, вогонь охопив дах та верхні поверхи. Чорний дим піднімався в небо одразу після світанку, а рятувальники боролися з полум’ям, намагаючись локалізувати загоряння.
Жертвами атаки стали троє людей, серед них немовля, тіло якого знайшли під завалами чотириповерхівки в Дарницькому районі. Тут же загинула молода жінка, ще 18 людей отримали поранення. Серед постраждалих — вагітна жінка. Трагедія у східній частині Києва показала, що удари по житлових кварталах стали частиною системної стратегії Москви.
Мер столиці Віталій Кличко повідомив також про загибель літньої жінки в укритті та численні випадки займання житлових будинків від уламків дронів. У Святошинському районі було частково зруйновано дев’ятиповерхівку, а пожежі охопили ще кілька багатоповерхових будинків. Фотографії, оприлюднені ДСНС, показують обвалені фасади та задимлені під’їзди, де мешканці намагалися врятуватися.
Мешканець оглядає місце, де розташований житловий будинок, пошкоджений під час удару російського безпілотника в ході російської атаки на Україну, в Києві, Україна, 7 вересня 2025 року — Валентин Огіренко
Окрім столиці, російські удари зачепили й інші міста. У Кременчуці вибухи пошкодили міст через Дніпро та знеструмили частину кварталів. У Кривому Розі ціллю стала транспортна інфраструктура, а в Одесі дрони зруйнували житлові будинки й викликали масштабні пожежі. Росія свідомо б’є по цивільних об’єктах, заявив глава київської військової адміністрації Тимур Ткаченко, наголосивши, що метою є терор населення.
Масштаб атаки свідчить про зміну тактики Кремля. Використання понад 800 дронів одночасно є спробою перевантажити українську протиповітряну оборону, змусивши її працювати на межі можливостей. Попри вражаючі показники збитих апаратів, навіть кілька десятків проривів здатні завдати катастрофічних наслідків для цивільного населення та критичної інфраструктури.
Свириденко закликала міжнародну спільноту посилити підтримку України зброєю, наголосивши, що "будівлі ми відбудуємо, але людські життя не повернути". Її слова стали віддзеркаленням позиції Києва: західні союзники мають активізувати постачання сучасних систем ППО, винищувачів і засобів перехоплення, щоб мінімізувати загрозу нових трагедій.
Дим піднімається з урядової будівлі в Києві, Україна, у неділю — Фінбарр ОʼРайлі
На тлі атаки Польща активувала власні та союзні літаки, аби гарантувати безпеку у своєму повітряному просторі. Це свідчить, що масштаб російських ударів викликає занепокоєння і за межами України. Європейські столиці дедалі частіше обговорюють можливість розширення програм спільної протиповітряної оборони, розуміючи, що загроза може вийти за межі українських кордонів.
Аналітики відзначають, що удари такого масштабу мають на меті зламати моральний дух українців. Але наслідки виявляються протилежними: суспільство демонструє стійкість і згуртованість, розуміючи, що агресор прагне лише капітуляції. Водночас жорстокість атак посилює аргументи на користь прискорення вступу України до НАТО та ЄС, адже лише колективна безпека може гарантувати реальний захист.
Вибухи в Києві й інших містах ще раз доводять, що війна далека від завершення. Росія продовжує навмисно знищувати цивільну інфраструктуру, використовуючи тактику масованих атак, щоб тримати Україну в стані постійної небезпеки. Проте рішучість української армії та підтримка партнерів дозволяють протистояти навіть найпотужнішим ударам, зберігаючи шанс на перемогу.
