Цього місяця Україна та Росія готувалися до проведення надзвичайно важливих переговорів у Досі, які могли б покласти початок історичній угоді про часткове припинення вогню. За інформацією The Washington Post, сторони розглядали можливість укладення угоди, яка б забезпечила припинення ударів по енергетичній інфраструктурі обох країн, що могло би значно знизити рівень ескалації конфлікту. Посередником у цих перемовинах виступав Катар, який здійснював окремі зустрічі з українською та російською делегаціями.
Однак несподіваний наступ українських військ на західну частину Курської області Росії минулого тижня зірвав ці плани. Переговори, які були на фінальній стадії підготовки, раптово зупинилися, залишивши сторони без можливості досягти угоди, яка могла б суттєво змінити хід війни.
Історія переговорів і їхня важливість
Протягом останнього року Росія систематично завдавала удари по енергетичній інфраструктурі України, використовуючи крилаті ракети та безпілотники. Ці атаки призвели до значних руйнувань електростанцій, що спричинило масштабні віялові відключення електроенергії по всій країні. Водночас, Україна відповідала ударами по російських нафтових об'єктах, використовуючи дальні безпілотники. Ці атаки призвели до зниження переробки нафти в Росії на приблизно 15% та підвищення цін на газ у всьому світі.
Готовність обох країн до участі в переговорах свідчила про певні зрушення у їхньому підході до конфлікту. Обмежене припинення вогню могло стати першим кроком до більш масштабних домовленостей у майбутньому. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що можливість повного припинення вогню буде розглянута лише за умови виведення всіх російських військ з території України, включно з Кримським півостровом. У свою чергу, президент Росії Володимир Путін вимагав від України передачі йому чотирьох українських областей, навіть тих, які російські війська наразі не контролюють.
Несподіваний наступ і реакція сторін
За словами одного з дипломатів, знайомого з ходом переговорів, після українського наступу на Курщині російські офіційні особи вирішили відкласти заплановану зустріч з катарськими посередниками. Делегація з Москви охарактеризувала цей наступ як «ескалацію» і висловила невдоволення тим, що Київ не попередив Доху про свої наміри. Це створило напруженість між сторонами, що значно ускладнило процес переговорів.
Російська сторона не скасувала перемовини остаточно, але попросила більше часу для оцінки ситуації. За словами дипломата, хоча Україна була готова продовжувати переговори, Катар вирішив не проводити односторонню зустріч, вважаючи це недоцільним без участі російської делегації.
Катар обговорював можливість мораторію на енергетичні удари протягом останніх двох місяців з Києвом і Москвою, і здавалося, що сторони були близькі до згоди. Проте після українського наступу на Курщині росіяни вирішили відступити з переговорів. Представник, близький до російського дипломатичного кола, зазначив, що Путін не буде готовий до угоди після цієї операції, підкресливши, що російське керівництво зазвичай не йде на компроміси під тиском.
Реакція світової спільноти
На запит The Washington Post в Офісі президента України повідомили, що саміт у Досі перенесли через ситуацію на Близькому Сході, але він відбудеться у форматі відеоконференції 22 серпня. Після цього Київ планує проконсультуватися зі своїми партнерами щодо подальшої імплементації домовленостей.
Кремль не надав жодних коментарів з цього приводу, а Білий дім утримався від висловлювань. Адміністрація Байдена вже давно заявляє, що рішення про час і умови можливого припинення вогню з Росією повинно прийматися виключно Україною.
Дипломат, знайомий з переговорами, зазначив, що і Київ, і Москва продемонстрували свою готовність до домовленостей перед самітом. Однак у високопосадовців в Києві були змішані очікування щодо успіху цих перемовин. Деякі оцінювали шанси на успіх у 20%, а інші передбачали ще гірші перспективи навіть за відсутності українського наступу на Курщині.
Подальші перспективи
Українські та західні посадовці зазначають, що крок Києва назустріч Росії був частково спрямований на покращення своєї переговорної позиції в майбутньому. Проте, як показує ситуація, військові аналітики висловлюють сумніви щодо здатності українських військ утримати контроль над російською територією, а також ефективності таких заходів у довгостроковій перспективі.
Москва продовжує здобувати успіхи в Донецькій області на сході України і не відводить звідти війська для захисту від нового українського наступу. Хоча захоплення частини російської території могло б покращити позицію України на майбутніх переговорах, ймовірність швидкого досягнення мирних домовленостей тепер здається менш ймовірною.
Публічна заява Путіна про відмову від пом'якшення позиції після українського наступу лише підкреслює глибину розколу між сторонами і свідчить про можливість подальшої ескалації конфлікту.
