Коли лідери НАТО зберуться цього літа, щоб відсвяткувати 75-ту річницю свого військового альянсу, останнє, що вони хочуть бачити, - це відроджені російські війська, які марширують Україною, бо Європа виявилася надто слабкою, щоб надати Києву необхідну підтримку.
Зрештою, Україна хоче отримати офіційне запрошення до вступу в НАТО. Але офіційні особи Альянсу погоджуються, що цього не станеться на урочистостях, запланованих у Вашингтоні в липні. НАТО не має бажання приймати нового члена, який через пакт про колективну безпеку Альянсу втягне його в найбільшу сухопутну війну в Європі з 1945 року.
Це змусило НАТО шукати якусь золоту середину, щось середнє між членством, але достатньо вагоме, щоб показати, що НАТО підтримує Україну "надовго", як сказав цього тижня Єнс Столтенберг, Генеральний секретар НАТО.
За словами високопоставлених західних дипломатів, які беруть участь у дискусіях, поки що не вдається визначити, що це буде за членство.
Пропозиції, висунуті цього тижня на зустрічі міністрів закордонних справ у Брюсселі, щодо надання НАТО більшого контролю над координацією військової допомоги, фінансуванням і підготовкою українських збройних сил, були відразу ж зустрінуті скептично. Сполучені Штати і Німеччина, як і раніше, виступають проти того, щоб запропонувати Україні розпочати переговори про членство у Вашингтоні, як це було зроблено на минулорічному саміті у Вільнюсі, і вони хочуть, щоб це питання було зняте з порядку денного в липні, незважаючи на те, що аналогічний процес в Європейському Союзі був схвалений минулої зими. Але вони хочуть надати Україні конкретні зобов'язання, які вона може виконати. Зусилля, спрямовані на чітке визначення умов, які має виконати Україна, щоб розпочати переговори з НАТО, ще не просунулися вперед.
І жодна з цих речей може не мати значення до липня, якщо Росія продовжить зміцнювати свої позиції, а Україна опиниться перед загрозою програшу у війні - перспектива, яка стає все більш реальною з кожним місяцем, коли республіканці в Конгресі продовжують блокувати пакет допомоги Києву на суму 60 мільярдів доларів.
"Ситуація на місцях може виглядати набагато гірше, ніж сьогодні, і тоді постане питання: "Як нам зробити так, щоб Росія не перемогла?", - сказав Іво Х. Даалдер, колишній американський посол в НАТО.
"Це може змінити увесь характер дебатів. Ми всі можемо думати, що саміт НАТО відбудеться так само, як і сьогодні, але це не так", - сказав пан Даалдер, президент Чиказької ради з глобальних питань. "Останні два місяці не були добрими для України, і немає жодних ознак того, що ситуація покращиться".
Минулого року на саміті НАТО у Вільнюсі, Литва, Україну ще раз запевнили, що вона отримає повноправне членство в альянсі - коли-небудь - після того, як здійснить певні зміни, спрямовані на покращення демократії та безпеки. Ця розпливчаста обіцянка занепокоїла Київ і його найпалкіших прихильників у країнах Балтії, Північної Європи та Східної Європи.
Дев'ять місяців потому Україна бореться з наслідками військового контрнаступу, в результаті якого було спалено дорогоцінні артилерійські боєприпаси та інше озброєння, але не вдалося відвоювати у Росії значну територію. Країна, як і раніше, гостро потребує зброї, особливо для протиповітряної оборони; її міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив у четвер, що тільки в березні по Україні було випущено 94 російські балістичні ракети.
"Я не хотів псувати день народження НАТО, але я відчув, що змушений передати дуже протверезний меседж від імені українців про стан російських повітряних атак на мою країну, які руйнують нашу енергетичну систему, нашу економіку, вбивають мирних жителів", - заявив пан Кулеба в четвер у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.
Державний секретар США Ентоні Блінкен виступає поруч із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом і послом США в НАТО Джуліанною Сміт під час церемонії з нагоди 75-ї річниці підписання Північноатлантичного договору в Брюсселі, Бельгія, 3 квітня. Йоганна Герон
Пан Кулеба сказав, що він "уважно слухав" своїх колег-дипломатів, які обговорювали у Вашингтоні цього літа, як НАТО може вирішити питання місця України в альянсі, і ретельно відповідав на них.
"Це справа самих членів Альянсу - прийняти рішення про форму і зміст наступного кроку на шляху до членства України в НАТО", - сказав він. "Ми будемо з нетерпінням чекати на результат, але, звичайно, ми вважаємо, що Україна заслуговує на членство в НАТО і що це має статися якнайшвидше".
Пан Столтенберг намагався подолати розрив, висунувши на засіданні цього тижня дві пропозиції щодо продовження підтримки України, які, як він сподівається, можуть бути схвалені до зустрічі глав держав НАТО у Вашингтоні в липні.
Перша пропозиція - зробити НАТО, а не США, відповідальним за координацію пожертвувань і постачання зброї Україні - викликала заперечення з боку Угорщини та інших членів Альянсу через те, що вона може втягнути Альянс у війну більш безпосереднім чином. За словами пана Даалдера, проти цього також виступають Сполучені Штати, хоча адміністрація Байдена поки що намагається не критикувати його публічно. У четвер держсекретар Ентоні Блінкен торкнувся цього питання, лише похваливши нинішній процес, очолюваний американцями, за його "надзвичайні результати".
Інша пропозиція - надати Україні 100 мільярдів доларів допомоги протягом п'яти років - була зустрінута з нерозумінням, оскільки незрозуміло, як НАТО може змусити свої країни-члени зробити внесок - особливо з огляду на бюджетні або політичні обмеження, як, наприклад, у Конгресі США, який затримує виділення 60 мільярдів доларів для України.
Але пан Столтенберг сказав, що такі плани є життєво важливими для забезпечення того, щоб Україна і надалі отримувала довготривалу підтримку НАТО, а не фрагментарні пожертвування. (Проте він привітав нещодавні поставки безпілотників, ракет, бронетехніки і боєприпасів з Великої Британії, Чехії, Фінляндії, Франції і Німеччини).
Пан Столтенберг додав, що головнокомандувач НАТО генерал армії США Крістофер Г. Каволі отримав завдання розробити план надання надійної, передбачуваної допомоги Україні на довгі роки.
"Якщо союзники по НАТО нададуть те, що ми повинні, то ми абсолютно впевнені, що українці зможуть досягти нових успіхів", - сказав пан Столтенберг. "Саме тому ми повинні надавати більше, саме тому члени Альянсу повинні копати глибше і швидше надавати більше військової підтримки, і саме тому нам також потрібні сильніші і надійніші структури на довгострокову перспективу".
Підводною течією цієї нагальності є прагнення НАТО "захистити від Трампа" - як її називають останніми місяцями - західну підтримку України в разі переобрання колишнього президента Дональда Трампа на другий термін у листопаді. Пан Трамп давно зневажає НАТО, висміюючи його членів за те, що вони не платять "справедливу частку" витрат на безпеку, а в лютому припустив, що якби на європейського члена Альянсу напала Росія, він не допомагав би захищати його, якби той не платив свою частку.
У четвер у Брюсселі пан Блінкен сказав, що чув "від союзника за союзником", що "наша відданість, наше залучення є необхідними для цього альянсу" і його підтримки України. Він сказав, що Україна працює над змінами в уряді і системі безпеки, необхідними для вступу до НАТО, і без подробиць відзначив різні зусилля в рамках Альянсу, спрямовані на надання втомленій війною країні нових запевнень під час зустрічі лідерів у Вашингтоні в липні.
З його коментарів, однак, стало зрозуміло, що світу не слід очікувати різкого відходу від статус-кво.
"Ці розмови протягом останніх кількох днів були зосереджені саме на тому, що ми збираємося робити на саміті, - сказав пан Блінкен. "Ми розпочали процес між усіма країнами і з усіма експертами, щоб наповнити це конкретним змістом. Ми використаємо час, що залишився до саміту, саме для цього".
