У своєму весняному макроекономічному огляді Європейська комісія переглянула вниз очікування щодо економічного зростання у країнах єврозони та ЄС на 2025 рік. Якщо прогнозом минулої осені передбачалося зростання ВВП у 20 країнах євро з темпом 1,3 %, то зараз оцінка становить лише 0,9 %. Для всього Європейського Союзу прогноз знижено з 1,5 % до 1,1 %. Головним чинником, що спричинив коригування, названо торгову невизначеність у зв’язку з запровадженням адміністрацією президента США 10 % імпортного мита на європейські товари.
Німеччина, як найбільша економіка блоку, потерпає особливо відчутно: очікується, що її експорт знизиться на 1,9 % у 2025 році, що призведе до фактичної стагнації ВВП. Для Франції перегляд прогнозу означає спад із 0,8 % до 0,6 %, а для Італії — із 1 % до 0,7 %. З огляду на те, що торгівля приносить значну частину національного доходу цих країн, нові мита спричинили подвійний удар: зростання продуктивності й обсягів виробництва сповільнилося, а інфляційні очікування через подорожчання імпортних товарів — навпаки, зросли.
Водночас Єврокомісія відзначає стійкість європейського ринку праці: минулого року в зоні євро було створено близько 1,7 мільйона нових робочих місць, а в 2025–2026 роках очікують прибавку ще приблизно на 2 мільйони. Цей позитивний тренд відображає пом’якшення інфляційного тиску на споживчі ціни та стабілізацію енергетичного ринку. Однак експерти попереджають, що без відновлення зовнішнього попиту та деескалації торгових суперечок із США стійкість ринку праці може виявитися тендітною.
Єврокомісар з питань економіки Вальдіс Домбровскіс зазначив, що можливе пом’якшення тарифної політики США або нові двосторонні угоди в межах Світової організації торгівлі здатні відновити зростання. Також у документі згадано, що угода Великої Британії та ЄС про зниження торгових бар’єрів та покращення митного адміністрування може стати позитивним сигналом для інвесторів. Щоправда, ці очікування поки не відображені у числах, оскільки більшість економічних моделей враховують лише підтверджені політичні рішення.
Прогнози на 2026 рік також зазнали коригування: для єврозони темп зростання знижується з колишніх 1,6 % до 1,4 %. Незважаючи на стриманий оптимізм щодо відновлення ділової активності, аналітики звертають увагу на довгострокові ризики. Серед них — потенційні наслідки зміни клімату: минулорічні масштабні повені й аномальна спека в Європі вже завдали мільярдних збитків аграрному сектору та інфраструктурі. Нові катастрофічні погодні явища можуть уповільнити відбудову після криз і створити додаткові витрати для бюджетів країн.
Окремим драйвером зростання може стати збільшення видатків на оборону. ЄК наголосила, що 500 мільярдів євро, які Німеччина планує інвестувати у модернізацію військової інфраструктури та закупівлю озброєнь, формально не враховані в прогнозі на 2025 рік, але за розрахунками аналітиків, до 2028 року це забезпечить додатковий пункт до показника ВВП щорічно. Такий стимул може бути особливо важливим для країн Центральної й Східної Європи, які нарощують власні оборонні бюджети на тлі тривалого конфлікту в Україні.
Іншим ключовим викликом для європейської економіки залишаються інвестиційні потоки. Поки що страх перед подальшими торговими обмеженнями з боку США та загальна політична невизначеність відлякують міжнародні корпорації від нових проєктів. У цьому контексті важливими є пріоритетні інфраструктурні програми ЄС, спрямовані на цифровізацію, зелений перехід та енергозбереження. Забезпечення їх фінансування та оперативне втілення мають стати відповіддю на ризики, що виникають через зовнішні фактори.
Таким чином, зниження прогнозу зростання Європейською комісією – це сигнал для урядів та бізнесу: пошук компромісів у торговельній політиці зі США, активне впровадження стимулів у внутрішньому ринку та диверсифікація економічних партнерів мають стати пріоритетом. Тільки в разі консолідації зусиль держав-членів, а також через реалізацію масштабних інвестиційних та оборонних програм Європа зможе не лише повернутися до довоєнних показників зростання, а й закласти фундамент для більш стійкого економічного розвитку в умовах глобальної невизначеності.
