Завантаження публікації
ОГОЛОШЕННЯ

Ніч повітряного терору: масована атака дронами та «Іскандером» і як українська ППО втримала небо

У ніч на 26 грудня Росія здійснила одну з найбільших повітряних атак за останній час, застосувавши майже сотню безпілотників і балістичну ракету. Українські Сили оборони продемонстрували злагоджену роботу, знешкодивши більшість загроз і знову довівши ціну кожної ночі війни.


Євген Коновалець
Євген Коновалець
Газета Дейком | 26.12.2025, 10:50 GMT+3; 03:50 GMT-4

Масований удар по Україні в ніч на 26 грудня став черговим нагадуванням про те, що війна не знає свят і пауз. Коли більшість людей у домівках намагалися зберегти крихке відчуття спокою після різдвяного дня, небо над країною наповнилося гулом двигунів безпілотників і загрозою балістичного удару. Повітряна тривога тієї ночі була не просто сигналом небезпеки — вона стала символом системного тиску, який ворог продовжує чинити на цивільне населення та інфраструктуру.

За інформацією Повітряних сил, атака розпочалася ще з вечора 25 грудня і тривала впродовж ночі. Було застосовано одну балістичну ракету «Іскандер-М», запущену з тимчасово захопленої території Криму, а також 99 ударних безпілотників різних типів. Значну частину з них становили Shahed, але серед атакувальних апаратів фіксувалися також «Гербера» та інші модифікації дронів.

Географія запусків свідчить про ретельне планування повітряного удару. Безпілотники прямували з кількох напрямків — Брянської, Курської областей, району Приморсько-Ахтарська, а також з Криму. Така розосередженість ускладнює роботу протиповітряної оборони, змушуючи її одночасно реагувати на загрози в різних регіонах країни.

Метою подібних атак є не лише фізичне ураження об’єктів. Вони спрямовані на виснаження, психологічний тиск і створення відчуття постійної небезпеки. Кожен дрон, що летить у нічному небі, — це спроба посіяти страх, зруйнувати звичний ритм життя та змусити людей жити в очікуванні удару.

Однак навіть у таких умовах Україна вкотре продемонструвала здатність тримати оборону. Масштаб атаки був значним, але відповідь Сил оборони — ще більш злагодженою та професійною.

Злагоджена робота ППО: як Україна відбивала повітряний напад

Відбиття повітряної атаки в ніч на 26 грудня стало прикладом комплексної роботи всіх складових протиповітряної оборони. До захисту неба були залучені авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, мобільні вогневі групи та підрозділи безпілотних систем. Кожен елемент цієї системи виконував свою роль у єдиному механізмі.

Особливо важливою стала координація між різними родами військ. У сучасній війні дрони часто використовуються хвилями, щоб перевантажити ППО, змусити витрачати ресурси й відкривати позиції. Саме тому ефективна взаємодія між засобами виявлення, придушення та знищення цілей має вирішальне значення.

Станом на 09:00 ранку Повітряні сили повідомили про знищення або подавлення 73 безпілотників. Це означає, що більшість повітряних цілей не досягла своїх запланованих об’єктів. Збиття дронів відбувалося на півночі, півдні та сході країни, що свідчить про масштабність атаки та водночас про широту захисного покриття.

Важливу роль відіграли підрозділи радіоелектронної боротьби. Саме вони дозволяють «збивати з курсу» безпілотники, позбавляти їх навігації або зв’язку з оператором. У багатьох випадках це рятує життя та інфраструктуру без застосування ракет, які є дефіцитним ресурсом.

Мобільні вогневі групи, що працюють безпосередньо на місцях, стали ще одним ключовим елементом оборони. Їхня швидкість реагування та можливість оперативно змінювати позиції дозволяють ефективно протидіяти низьколітним цілям, особливо в прифронтових і прикордонних регіонах.

Наслідки удару і ціна кожної ночі війни

Попри високий відсоток знешкоджених цілей, атака не минула без наслідків. Було зафіксовано влучання балістичної ракети та 26 ударних безпілотників на 16 локаціях. Кожне таке влучання — це зруйновані будівлі, пошкоджена інфраструктура, а інколи й зламані людські долі.

Балістична ракета «Іскандер-М» є особливо небезпечною зброєю через високу швидкість і складність перехоплення. Її застосування свідчить про намагання завдати максимальної шкоди важливим об’єктам. Навіть одиничний пуск такої ракети змушує ППО працювати в режимі найвищої напруги.

Удари дронами, своєю чергою, мають іншу тактику — вони масові, відносно дешеві й спрямовані на виснаження. Коли безпілотники атакують десятками, кожна ніч перетворюється на випробування не лише для військових, а й для цивільних, які змушені ховатися в укриттях і жити під постійним звуком сирен.

Емоційний вимір таких атак не менш важливий за матеріальний. Вони залишають після себе втому, тривогу й злість, але водночас — і відчуття єдності. Люди бачать, як працює протиповітряна оборона, як захисники неба знову і знову стають між загрозою та мирними містами.

Ніч на 26 грудня стала ще одним доказом того, що війна триває, але й того, що Україна здатна чинити опір. Кожен збитий дрон — це врятовані життя, кожна відбита атака — це крок до майбутнього, в якому небо знову буде тихим. І поки цей день не настав, Сили оборони продовжують робити неможливе можливим, утримуючи країну під захистом навіть у найтемніші ночі.


Євген Коновалець — Кореспондент, який спеціалізується на суспільно важливих темах, висвітлює спорт, технології та культуру. Він проживає та працює в Україні.

Цей матеріал опубліковано 26.12.2025 року о 10:50 GMT+3 Київ; 03:50 GMT-4 Вашингтон, розділ: Війна Росії проти України, із заголовком: "Ніч повітряного терору: масована атака дронами та «Іскандером» і як українська ППО втримала небо". Якщо в публікації з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.

Читайте щоденну газету та загальну стрічку новин газети Дейком, яка поєднує багато цікавого в понад 40 розділах з усіх куточків світу.


Save
ОГОЛОШЕННЯ

Новини, які можуть Вас зацікавити:

Штатні та позаштатні журналісти газети «Дейком» щодня готують сотні публікацій, щоб читачі отримували найоперативнішу, перевірену й глибоку інформацію. Ми працюємо для тих, хто хоче розуміти суть подій, бачити широку картину та бути на крок попереду.

Останні новини

Вибір редакції

Європейські новини: