Новий торгівельний пакт між США та Європейським Союзом, який Дональд Трамп охарактеризував як «найбільшу угоду в історії», викликає серйозні суперечки в Європі. Попри масштабну економічну взаємодію між сторонами, домовленості, досягнуті на зустрічі Трампа з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у Шотландії, можуть виявитися невигідними для ЄС у середньостроковій перспективі.
Однією з ключових змін стало запровадження тарифу 15% на 70% європейських товарів, що імпортуються до США. Це суттєво вище за попередні середні ставки мит, які зазвичай коливалися на рівні 2,5–4%. Таким чином, європейський експорт втратить значну частину конкурентних переваг на американському ринку.
Серед країн, що зазнають найбільших втрат, — Німеччина, Франція та Італія, чия промисловість орієнтована на експорт до США. Автомобільна промисловість, зокрема Volkswagen, BMW, Peugeot, вже втратила значні позиції після 25% тарифів, введених Трампом у 2025 році. Нове мито дещо знижує ставку, але залишає серйозну загрозу для експортерів.
Водночас, фармацевтичний сектор, що є ключовим експортним сегментом ЄС, наразі не охоплений підвищеними митами. Проте остаточне рішення відкладено, і розслідування США триває. Якщо ліки також потраплять під мита, це може спричинити подорожчання медичних препаратів для американців та падіння прибутковості європейських фармгігантів.
Ще одним критичним компонентом угоди стала домовленість про закупівлю енергоносіїв зі США на $750 мільярдів протягом трьох років. Така сума дорівнює майже всьому енергетичному імпорту ЄС за 2024 рік. Це значно посилить енергетичну залежність від США, підриваючи зусилля Євросоюзу щодо диверсифікації джерел енергії.
Низка країн-членів ЄС, зокрема Франція, вже висловила занепокоєння. Прем’єр-міністр Франсуа Байру назвав день підписання «темним днем для Європи». Депутат Європарламенту від Німеччини Бернд Ланґе заявив, що угода є «однобокою» і має бути переглянута.
Разом із енергією, військово-промисловий комплекс США також отримає вигоду: ЄС зобов’язався закупити американське оборонне обладнання. Це ще один фактор, що викликає критику, адже європейський ВПК поступово втрачає замовлення.
Інша дискусійна тема — квоти на сталь і алюміній. Після довгих перемовин сторони дійшли згоди щодо запровадження нової системи квот, яка дозволить ввозити продукцію в межах визначених обсягів за зниженими ставками, а перевищення — за тарифом 50%. Це може вплинути на європейську металургію, яка вже страждає від зростання витрат і нестачі інвестицій.
Ще одна важлива деталь — невизначеність щодо списку товарів, що будуть звільнені від тарифів. Згідно з попередніми домовленостями, безмитний режим збережеться для літаків, певних ліків, аграрної продукції та сировини. Проте точний перелік не опубліковано, і багато галузей перебувають у стані очікування.
Політична доцільність цієї угоди також викликає сумніви. Експерти вважають, що ЄС пішов на поступки, щоби уникнути загрози повного торговельного конфлікту з адміністрацією Трампа, яка пригрозила 30% митами вже з 1 серпня 2025 року. Таким чином, новий пакт — це радше спроба уникнути гіршого, ніж стратегічна перемога Європи.
Крім того, зобов'язання інвестувати $600 мільярдів у США з боку країн-членів ЄС виглядають сумнівними з юридичної точки зору. Єврокомісія не має прямого мандату на такі витрати, і остаточне виконання залежить від рішень національних урядів. Це ставить під сумнів реалістичність заявлених цифр.
Попри гучні анонси, деталі угоди досі не оприлюднені, і багато положень мають форму політичних декларацій, а не юридично зобов’язуючих документів. Таким чином, ризики для європейської економіки залишаються високими.
Підсумовуючи, нова торговельна угода між США та ЄС має як плюси, так і значні мінуси. Виграють лише окремі галузі, тоді як більшість європейських виробників та експортерів стикаються з підвищеними витратами, конкурентним тиском і стратегічною невизначеністю.
У майбутньому Брюсселю доведеться зважити економічні вигоди на фоні геополітичних реалій і вирішити, чи вартує нова домовленість тієї ціни, яку за неї сплатить європейський бізнес.
