Сполучені Штати запропонували Україні новий формат мирних переговорів щодо завершення війни, який може включати окремі контакти США з Росією та ширшу зустріч за участі України. Про це заявив Володимир Зеленський, підкресливши, що рішення Києва залежатиме від результатів поточних консультацій з американськими переговорниками.
За словами президента, двосторонні переговори з США відновилися напередодні, і саме їхня якість покаже, чи має сенс переходити до ширшої рамки. Україна вивчить пропозицію в робочому порядку, узгодивши позицію з командою, що веде дипломатичні контакти, зокрема з главою делегації Рустемом Умєровим.
Зеленський не розкрив деталей того, як саме адміністрація Дональда Трампа бачить механіку процесу. Водночас він окреслив загальну логіку: Вашингтон допускає окрему зустріч із представниками Росії, після чого може бути запропоновано спільний формат Україна–США–Росія, а за наявності європейських представників — і Європа.
Такий підхід виглядає як спроба структурувати мирні переговори та зменшити хаотичність «човникової дипломатії», яка останніми тижнями активізувалася. Водночас для Києва принципово, щоб переговорний процес не перетворився на сценарій, у якому ключові рішення ухвалюються без України або за спиною союзників.
Фактор Європи в новому форматі може стати запобіжником від політичних перекосів. Участь європейських партнерів посилює переговорну рамку, адже саме Європа несе значну частину безпекового та фінансового навантаження війни, а її позиція напряму пов’язана з архітектурою безпеки на континенті.
Паралельно українські та європейські представники провели раунд зустрічей з американськими колегами у США. За підсумками цієї розмови сторони домовилися швидко відновити контакти, що може перейти у регулярні консультації, якщо новий формат переговорів буде узгоджено.
Окремою ознакою інтенсифікації дипломатії стало те, що американські переговорники планували зустріч із російськими посадовцями у Флориді. Це вказує на прагнення США сформувати «дзеркальні» канали комунікації з обома сторонами, щоб звіряти позиції та шукати точки тиску.
Водночас прямі переговори між Україною та Росією не відбувалися з липня, і цей розрив сформував взаємну недовіру та жорсткі «червоні лінії». Саме тому мирні переговори нині швидше нагадують багаторівневу дипломатичну гру, де кожен формат — це ще й боротьба за правила.
Для України ключове питання — зміст, а не вивіска. Київ оцінюватиме не сам факт участі США чи Європи, а те, чи наближає запропонований формат переговорів реальне припинення бойових дій, звільнення полонених, безпекові гарантії та довгострокову стабільність.
Адміністрація Трампа, зі свого боку, може прагнути швидшого політичного результату, демонструючи активність на дипломатичному треку. Але ризик у тому, що будь-які прискорені домовленості без чітких механізмів виконання перетворюються на паузу, яку Росія здатна використати для перегрупування.
Європейські союзники зацікавлені в тому, щоб переговорний процес не розмивав режим санкцій та не легітимізував агресію. Тому участь Європи у новому форматі може означати не лише «присутність за столом», а й спільний контроль за умовами, які пропонуються сторонам.
У короткій перспективі Україна зосередиться на двосторонніх консультаціях із США, щоб з’ясувати, що саме пропонується, які параметри обговорення та які гарантії передбачені. Лише після цього Київ визначиться, чи входити у ширший формат і на яких умовах.
У довгостроковій перспективі новий формат мирних переговорів стане тестом для міжнародної дипломатії: чи здатні США та Європа не просто модерувати дискусію, а й забезпечити виконання домовленостей. Без реальних важелів тиску будь-яка рамка ризикує залишитися політичним жестом без завершення війни.
