Рішення Верховної Ради про призначення нового керівника Фонду державного майна стало подією, що виходить далеко за межі кадрової ротації. Йдеться про зміну філософії управління державною власністю, яка десятиліттями залишалася заручником інерції минулого. Обрання Дмитра Наталухи сигналізує про спробу дати Фонду новий сенс і нову місію.
Фонд державного майна тривалий час сприймався як технічний орган, відповідальний за продаж активів, що дісталися у спадок ще з радянських часів. Однак економічна реальність змінилася, а разом із нею зросли вимоги до ефективності та стратегічного мислення з боку держави.
Призначення відбулося у відкритому режимі, під час прямої трансляції засідання парламенту. За відповідне рішення проголосували 244 народні депутати, що свідчить про наявність політичної підтримки для нового керівника Фонду держмайна.
Цей крок також важливий у контексті тривалої вакантності посади. З вересня 2024 року Фонд фактично перебував у стані очікування, що не могло не впливати на темпи ухвалення рішень і стратегічне планування.
Сьогодні перед Фондом державного майна стоїть завдання не просто адмініструвати залишки державної власності, а перетворити її на інструмент розвитку. Саме з цього погляду варто оцінювати і персоналію нового керівника, і його бачення майбутніх змін.
Голосування та політичний контекст призначення
Призначення Дмитра Наталухи стало результатом політичного компромісу та усвідомлення необхідності змін. Парламент продемонстрував готовність підтримати фігуру, яка вже має досвід роботи з економічною політикою на рівні законодавчої влади.
Як голова комітету з питань економічного розвитку, Наталуха неодноразово брав участь у формуванні ключових рішень, що стосувалися інвестиційного клімату, промислової політики та державного регулювання. Цей досвід дає йому розуміння системних проблем, з якими стикається Фонд держмайна.
Голосування у залі Ради засвідчило, що запит на оновлення підходів до управління державною власністю поділяють представники різних політичних сил. У нинішніх умовах це є важливим фактором стабільності для інституції.
Водночас призначення відбулося на тлі загального суспільного запиту на прозорість і ефективність. Фонд державного майна традиційно перебуває у фокусі уваги громадськості, адже рішення щодо державних активів безпосередньо впливають на бюджет і соціальну сферу.
Політичний контекст цього рішення підкреслює, що від нового керівника очікують не рутинного адміністрування, а стратегічних кроків, здатних змінити роль Фонду в економічній системі країни.
Вичерпана модель приватизації та нове бачення Фонду
У своєму виступі у Верховній Раді Дмитро Наталуха чітко окреслив проблему, яка накопичувалася роками. Модель, за якої Фонд державного майна займався переважно приватизацією радянських активів, більше не працює.
Більшість привабливих об’єктів уже продані, а ті підприємства, що залишилися у державній власності, часто перебувають у стані стагнації. Вони не генерують достатнього прибутку і не реалізують свій потенціал, що створює додаткове навантаження на бюджет.
Держава тривалий час виконувала роль ліквідатора минулої економічної системи, а не відповідального власника з довгостроковою стратегією. Такий підхід був зрозумілий на початковому етапі трансформації, але сьогодні він стримує розвиток.
Наталуха пропонує змінити акцент і перейти від продажу активів до їх активного управління. Йдеться про формування портфеля державної власності, який працює на економічне зростання, створення робочих місць і залучення інвестицій.
Це бачення передбачає складні рішення, зокрема аудит підприємств, залучення професійних менеджерів і відмову від політичного втручання в операційну діяльність. Проте без таких кроків Фонд держмайна ризикує залишитися інституцією минулого.
Особистий шлях Дмитра Наталухи та виклики майбутнього
Освіта і професійний досвід нового керівника Фонду державного майна формують підґрунтя для його амбіцій. Він закінчив КІМВ Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю міжнародне право та переклад з французької мови.
Подальше навчання у Кембриджському університеті за напрямом міжнародної політики та відносин дало йому ширший погляд на роль держави в глобальній економіці. Це важливо в умовах, коли Україна прагне інтеграції у світові ринки.
Досвід роботи у сфері стратегічних та кризових комунікацій також має значення. Управління Фондом держмайна потребує не лише економічних рішень, а й уміння пояснювати їх суспільству та партнерам.
Перед Наталухою стоїть низка викликів, серед яких відновлення довіри до Фонду, підвищення ефективності управління активами та формування команди, здатної працювати за новими стандартами.
Успіх на цій посаді залежатиме від того, чи зможе він поєднати стратегічне бачення з практичними кроками. Фонд державного майна сьогодні потребує не гучних заяв, а системної роботи, результати якої стануть відчутними для всієї економіки країни.
Призначення Дмитра Наталухи головою Фонду державного майна може стати точкою відліку для глибоких інституційних змін. Відмова від застарілої логіки та перехід до активного управління державною власністю відкривають нові можливості, але водночас вимагають політичної волі та професіоналізму.
Фонд держмайна опинився на перехресті, де кожне рішення матиме довготривалі наслідки. Саме тому увага до діяльності нового керівника буде пильною, а очікування – високими. Чи стане ця сторінка історії Фонду початком якісного оновлення, покаже час.
