Урочиста Пасхальна меса 20 квітня 2025 року в Соборі Святого Петра в Римі стала справжнім святом надії не лише для десятків тисяч вірян, але й для усього католицького світу. Попри рекомендації лікарів уникати великих скупчень людей та дозувати фізичне навантаження, Папа Франциск, який менше ніж місяць тому виписався з лікарні після п’ятитижневого лікування від загрозливої для життя пневмонії, особисто звернувся до присутніх із балкона над площею.
Незважаючи на слабкість голосу, виголошеного з балкона, що зібрав під собором десятки тисяч прочан, Франциск чітко вимовив: «Дорогі брати й сестри, Христос воскрес!» — і простягнув руку з благословенням. Цей емоційний момент супроводжувався могутнім вигуком «Viva il Papa!» («Хай живе Папа!»), який рознісся над площею.
Відразу ж після короткого привітання особисто Папу, слово для Єрбі ет Орбі передав Архієпископ Дієґо Равеллі. Ця традиційна пасхальна промова — головне послання понтифіка до міста й до світу — була написана самим Франциском і акцентувала увагу на численних глобальних конфліктах.
У промові, яку декламував на фоні бурхливих оплесків, йшлося про «велику спрагу смерті та вбивств», що панують в різних куточках земної кулі. Франциск закликав світових лідерів «не піддаватися логіці страху, яка веде лише до ізоляції, а натомість спрямувати ресурси на допомогу нужденним, боротьбу з голодом та підтримку ініціатив розвитку» — підкреслюючи, що «це справжня зброя миру, яка збудовує майбутнє, а не сіє зерна смерті».
Особливий акцент понтифік зробив на зростаючому антисемітизмі: «Тривожить мене підвищення ненависті проти євреїв по всьому світу. Водночас я думаю про гагагитську громаду в Газі, де жорстокий конфлікт продовжує забирати життя і спричиняє драматичну гуманітарну катастрофу». Франциск прямо закликав: «Настав час оголосити перемир’я».
Перед урочистістю понтифік провів кількахвилинну зустріч із віцепрезидентом США Джей-Ді Венсом — на знак того, що, незважаючи на суворі рекомендації лікарів, Франциск прагне підтримувати діалог із світовими лідерами. Лікарі, які спостерігали за станом понтифіка у клініці Ґемеллі, повідомили, що він «майже помер» під час лікування й потребує ще кількох тижнів відновлення. Однак щоденні заняття з фізичної терапії дають результат.
У суботу Франциск навіть влаштував позаплановий візит до собору, де, перебуваючи в інвалідному кріслі, помолився перед головним вівтарем. На початку місяця він уже приходив у Собор у цивільному одязі, а днями нарешті почав поступово повертатися до дипломатичних і церковних зустрічей — поспілкувався з представниками медслужби, подякував медикам та коротко привітався з королівською четвіркою Великобританії: королем Чарльзом та королевою Каміллою.
У четвер він відвідав в’язницю Реджина Челї недалеко від Ватикану, де з коляски послав обійми та поцілунки близько 70 ув’язненим. На запитання журналістів про своє самопочуття Папа відповів тихим голосом: «Як тільки можу».
Нинішній рік також знаменний Ювілейним роком, що стається раз на 25 років, коли до Риму прямують мільйони паломників. Питання полягає в тому, скільки з цих заходів Понтифік зуміє очолити особисто.
«Для нього важливо бути присутнім на великодніх літургіях і святкуваннях», — пояснив Ро́берт Аверей, папський біограф. — «Він не стане самітником, бо для нього роль Папи вимагає спілкування з народом». Інший літописець, Фабіо Марчезе Раґона, додав, що у Франциска в «ДНК» закладено бути серед людей, і він «прагне повернутися до нормального життя».
Після завершення меси Франциск проїхав урочистою процесією площею на відкритому автомобілі — люди аплодували й скандували його ім’я. Серед прочан була Джойс Темпл, пенсіонерка з Розвелла (штат Джорджія), яка зізналася: «У моєму серці безмежна вдячність за можливість стати свідком цього моменту. Я не сприймаю цього як належне».
Ця пасхальна неділя стала потужним сигналом для католицької спільноти: навіть у своєму вразливому стані Папа Франциск не відмовляється від обов’язку бути поруч із вірними та говорити з тими, хто формує політику планети. Його голос, хоч і слабкий, звучить упевнено — як заклик до миру, братерства та милосердя у світі, спраглому до порозуміння й справедливості.
