Декомунізація в судовій системі: важливий крок до національної ідентичності
Верховна Рада України зробила черговий важливий крок у рамках декомунізації, ухваливши в першому читанні законопроєкт №12351, що передбачає перейменування понад сотні судів, чиї назви мають зв’язок із радянським минулим. Ця ініціатива покликана завершити процес очищення державних установ від символів та назв, що нагадують про тоталітарні режими.
Причини та мета законопроєкту
Законопроєкт розроблено відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки». Його основна мета — гармонізувати назви судів із сучасними демократичними цінностями та законодавчими нормами України.
За офіційними даними, в Україні налічується щонайменше 103 суди, у назвах яких присутні згадки про радянський режим. Це порушує принципи декомунізації, що стали основою для багатьох реформ в Україні після Революції Гідності.
Які суди підлягають перейменуванню?
До списку судів, які мають змінити свої назви, входять як установи на підконтрольних територіях, так і суди в тимчасово окупованих регіонах. Зокрема:
- У Криму пропонується перейменувати Кіровський, Красногвардійський, Красноперекопський, Совєтський, Первомайський та Ленінський суди.
- На Луганщині до переліку внесено Свердловський міський суд.
Назви цих судів не лише суперечать нормам українського законодавства, але й символізують спадщину радянського тоталітаризму, яку Україна активно долає.
Процес консультацій та підтримка ініціативи
Розробка та узгодження пропозицій щодо перейменування відбувалися за участі широкого кола інституцій та органів влади. Зокрема, до процесу долучилися:
- Рада суддів України;
- Державна судова адміністрація;
- Місцеві та апеляційні загальні суди;
- Військово-цивільні адміністрації;
- Уповноважений із захисту державної мови;
- Український інститут національної пам’яті;
- Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим.
Такий комплексний підхід забезпечив врахування інтересів різних сторін і створив правову основу для подальших змін.
Результати голосування та подальші дії
Під час голосування у Верховній Раді законопроєкт підтримали 277 народних депутатів, що свідчить про значну підтримку цієї ініціативи. Водночас 48 депутатів утрималися від голосування, а жоден не висловився проти.
Наступним етапом стане розгляд законопроєкту в другому читанні, після чого він може бути прийнятий як закон.
Історичний контекст та інші заходи декомунізації
Процес декомунізації та дерусифікації триває в Україні з 2015 року, коли було ухвалено відповідні закони. Протягом цього часу вже перейменовано тисячі населених пунктів, вулиць, установ і навіть географічних об’єктів.
Днями Верховна Рада ухвалила постанову про перейменування 327 населених пунктів, які також мали радянські чи російські назви. Хоча це голосування відбулося не без труднощів, його успішний результат підтверджує намір України позбутися спадщини тоталітаризму.
Висновок
Перейменування судів — це не лише символічний жест, а й частина ширшого процесу утвердження української національної ідентичності. Ці зміни мають стати черговим кроком на шляху до остаточного подолання радянської спадщини та формування демократичної, європейської держави.
Українське суспільство очікує, що подібні ініціативи продовжуватимуться, сприяючи зміцненню єдності та патріотизму.
