На тлі війни Росії проти України та спроби перезавантажити відносини з Кремлем, Трамп виглядає як політик, який бажає повернути світ до більш примітивних форм геополітики, де основним інструментом міжнародних відносин є сила, а не дипломатія.
Трамп, здається, почав реставрувати політичну реальність, де країни з найбільшими військовими силами будують імперії, вимагають данини від слабших націй і розширюють свої території через примус. За його правління США нібито повертаються до практик минулих століть, коли імперії через агресивну політику намагалися поширювати свій вплив на сусідні країни.
Нова геополітика: зустріч з Путіним і відносини з Україною
У перший місяць свого другого терміну Трамп зробив чимало різких кроків, зокрема в контексті війни між Росією та Україною. Він не лише обвинувачував президента Володимира Зеленського у провокуванні конфлікту, але й став на бік Росії, хоча саме Москва і розпочала агресію. Трамп виступив проти підтримки України та традиційного підходу США до стримування Кремля.
Дипломати та аналітики вказують, що така політика США може сприяти зміцненню впливу Москви, створюючи прецедент для інших великих держав, таких як Китай, посилювати свої агресивні дії щодо сусідів. Деякі побоюються, що політика Трампа може повернути світ до епохи, коли великі держави використовували свою військову силу для експансії, а міжнародні організації та правила залишалися на другому плані.
Ревізія міжнародних відносин: що чекає на союзників США?
Трамп знову демонструє суперечливі погляди на роль США у світі, втрачаючи підтримку у європейських союзників. Раніше здавалося, що його адміністрація не схильна до занадто великого втручання в світову політику, але тепер президент активно змінює курс, не лише відмовляючись від міжнародної підтримки України, але й ставлячи під сумнів стабільність Альянсу НАТО.
Європейські політики відзначають, що нова стратегія Трампа надає надзвичайно великі важелі Росії, фактично підтримуючи її позицію щодо України. Більше того, навіть на міжнародній арені США вже відмовляються від звичних рішень. Наприклад, на рівні ООН Америка заблокувала декларацію, де Росію називали агресором, і натомість підтримала нейтральну формулювання. Такі дії ставлять під питання не лише статус НАТО, але й подальшу роль США у глобальній політиці.
Президент України Володимир Зеленський обмінявся суперечками з президентом Трампом на тлі ескалації ворожнечі навколо мирних переговорів. Сергій Супінський
Політика на основі силових угод: новий світ порядку чи лише транзакційні рішення?
Трамп, схоже, визначає свою зовнішню політику через принцип «Америка насамперед», де акцент робиться на зменшення глобального впливу США за рахунок забезпечення внутрішніх економічних вигод. Його підтримка автократичних лідерів, на кшталт Володимира Путіна і Сі Цзіньпіна, а також виступи проти традиційних міжнародних інститутів — це частина нової стратегії, яка передбачає повернення до старих форм політики сили і торгівлі.
Деякі експерти вважають, що ця політика може бути не зовсім продуманою і ще у процесі формування. Втім, інші застерігають, що вона несе серйозні ризики для міжнародної стабільності, особливо для Європи та НАТО, які можуть залишитися без необхідної підтримки від США.
Погляд на глобальні відносини через призму Трампа: хто отримає вигоду?
Геополітичний ландшафт змінюється: з одного боку, Росія та Китай можуть отримати нові можливості для зміцнення своєї влади, а з іншого — США, здається, знижують свою роль в управлінні глобальними конфліктами. Однак, як зазначають аналітики, важко передбачити, чи стане ця політика сталим трендом або лише тимчасовим переривом на шляху до чіткішої стратегії.
Тим часом союзники США вже починають замислюватися про майбутнє, і нова ситуація може призвести до змін у їхній зовнішній політиці та безпеці. Тепер Європі, ймовірно, доведеться шукати нові варіанти безпеки, в разі якщо обіцянки НАТО вже не будуть надійними, а США, здається, більше не готові бути гарантом стабільності на континенті.
Трамп продовжує свій курс, і якщо ця політика стане основною для його адміністрації, світ може опинитися на межі нових, більш небезпечних геополітичних реалій, де велика сила знову визначатиме порядок.
