Росія відкрила черговий фронт у технологічній ескалації війни. За даними британської організації Conflict Armament Research (CAR), у південних регіонах України зафіксовано використання дронів із бойовими частинами північнокорейського виробництва. Йдеться про касетні боєприпаси, адаптовані до малих безпілотників.
Експерти вивчили уламки збитого дрона поблизу Херсона. Усередині апарата вони виявили невідомий раніше тип касетного боєприпасу, виготовленого у КНДР у 2000 році. Боєголовку було модифіковано 3D-друком, оснащено електронним детонатором, що спрацьовує при зіткненні з ціллю.
Це перше задокументоване підтвердження використання північнокорейських касетних бомб у складі російських FPV-дронів. Дослідники зазначають: такі дрони передають відео в реальному часі, що дозволяє оператору більш прицільно уражати цілі — насамперед на фронтах півдня.
За словами аналітика CAR Демієна Сплітерса, конструкція нагадує американський боєприпас M42 Dual-Purpose Improved Conventional Munition, який США застосовували під час війни в Перській затоці 1991 року. Розміром із батарейку D-cell, ці елементи створюють щільне ураження площі касетним методом.
Саме така технологія, тепер відтворена КНДР, стала базою для російських атак із використанням імпровізованих дронів-камікадзе. Сплітерс підкреслює: «Це не кустарщина, а системна адаптація промислового рівня. Видно продумане застосування 3D-друку та електроніки».
Виявлений боєприпас, позначений українськими військовими як JU-90, — це доказ глибокої інтеграції північнокорейської оборонної промисловості у війну РФ проти України. Раніше КНДР уже постачала Росії артилерійські снаряди, ракети та навіть контингенти військових для короткострокових ротацій.
Новий тип співпраці — небезпечний злам. Якщо раніше йшлося про масу вогню, то тепер — про точкову зброю, адаптовану під безпілотні технології. Це зміна балансу у повітрі, де малий дрон перетворюється на носія смертоносної касетної бойової частини.
У самій Росії корпуси FPV-дронів виробляють частково власними силами, але електроніка та навігаційні модулі — здебільшого китайські. Це означає, що ланцюжок постачань стає трикутником: Пхеньян — Москва — Пекін, попри санкції та експортні обмеження.
Організація CAR нагадує: навіть сучасні російські боєприпаси містять компоненти західного виробництва, які потрапляють у РФ контрабандними шляхами. Виявлення таких деталей у «гібридних» північнокорейських боєголовках лише підсилює підозри про масштабну схему обходу санкцій.
Касетна зброя, на відміну від звичайних снарядів, має високий рівень невибіркової дії. Невибухлі елементи стають мінами, що роками становлять загрозу цивільному населенню. Саме тому більшість країн світу підписали Конвенцію про заборону касетних боєприпасів, яку, утім, проігнорували Росія, Північна Корея та США.
Парадокс у тому, що США самі передали Україні 155-мм снаряди з касетними елементами M42 у 2023 році, вважаючи їх «ефективними проти укріплень». Тепер Росія застосовує копії тих самих боєприпасів — через КНДР. Це дзеркальна ситуація, яка розмиває моральні межі війни.
Для Північної Кореї цей обмін — не лише бізнес, а й геополітичний трофей. Пхеньян демонструє світові, що здатний не просто копіювати технології, а інтегрувати їх у бойові системи союзника. Це створює нову вісь озброєнь — від Далекого Сходу до Європи.
Політично цей скандал розгортається напередодні зустрічі Дональда Трампа і Володимира Зеленського у Вашингтоні. Президент США вже натякнув, що може схвалити передачу Києву крилатих ракет Tomahawk, щоб змусити Москву сісти за стіл переговорів.
Така передача може різко змінити хід війни — особливо якщо Україна отримає можливість вражати військові об’єкти вглиб території РФ. На цьому тлі використання Росією північнокорейських боєприпасів виглядає як спроба компенсувати власне виснаження.
Експерти наголошують: модифікація JU-90 свідчить про системну технологічну допомогу. Це не окремі випадки, а елемент довгострокового партнерства, що може охоплювати розробку нових типів дронів і навіть передачу технологій масового виробництва.
Аналітики CAR попереджають: «Ці боєприпаси можуть масштабуватися. Якщо Північна Корея налагодить серійне виробництво, Росія отримає дешеве рішення для фронтової авіації й тактичних ударів».
Україна вже закликала ООН і G7 реагувати на факти воєнної співпраці між Москвою і Пхеньяном. Використання касетної зброї проти цивільних територій може стати підставою для нового рівня санкцій проти КНДР та її логістичних партнерів.
Розслідування Conflict Armament Research вкотре доводить: війна в Україні — це полігон, де випробовуються союзи авторитарних режимів, а технології смерті подорожують континентами. І поки світ зволікає з відповіддю, Москва та Пхеньян шліфують спільну зброю XXI століття.
