Розкриваються перші обриси так званої «мирної пропозиції» Володимира Путіна після його зустрічі з Дональдом Трампом на авіабазі в Алясці. За словами джерел, Москва готова поступитися невеликими ділянками окупованої території, але вимагає від України масштабних поступок на сході. Це виглядає не як компроміс, а як спроба зафіксувати військові здобутки Росії під прикриттям дипломатії.
За інформацією співрозмовників у Європі та США, Путін пропонує повне виведення українських військ із Донецької та Луганської областей. Натомість Росія обіцяє «заморозити» лінію фронту в Херсонській та Запорізькій областях, де тривають найзапекліші бої.
Такий сценарій для Києва виглядає неприйнятним. Донбас не лише символ опору, а й критичний оборонний щит, який стримує російське просування вглиб території. Втрата цих земель означатиме підвищення загрози для Харкова, Дніпра та навіть Києва.
Путін готовий «повернути» лише невеликі частини Харківської та Сумської областей, що становлять приблизно 440 кв. км. Для порівняння — Україна контролює 6,6 тис. кв. км Донбасу, на які Москва претендує. Цей дисбаланс свідчить, що мова йде не про справедливий компроміс, а про спробу обміну дрібних територій на стратегічні регіони.
Ще одна вимога Кремля — офіційне визнання анексії Криму. Москва прагне, щоб цей статус підтвердили не лише США, а й усі західні країни. Київ і ЄС категорично проти такої легалізації окупації.
Крім того, Росія хоче послаблення санкцій, які обмежують її економіку та експорт енергоносіїв. Паралельно звучать вимоги надати офіційний статус російській мові в Україні та дозволити діяльність Російської православної церкви, яку СБУ неодноразово звинувачувала у шпигунстві й поширенні пропаганди.
За пропозицією Кремля, Україна остаточно відмовляється від членства в НАТО. Натомість обговорюється варіант «гарантій безпеки» поза межами Альянсу, можливо навіть у форматі «аналог статті 5». Проте юридична сила та практична реалізація таких гарантій лишаються невизначеними.
Відмова від НАТО суперечить Конституції України та стратегічному курсу, який підтримує більшість громадян. А «гарантії безпеки» без конкретних механізмів перетворяться на паперові декларації, які Росія зможе легко обійти.
Дональд Трамп після переговорів заявив, що «угода близька» і що «Україна має погодитися». Проте він визнав, що Київ може відповісти відмовою. Американський президент намагається показати прогрес перед внутрішньою аудиторією, але для Зеленського така «мирна формула» може виглядати як капітуляція.
Чому це небезпечно для України?
- Закріплення окупації: будь-яка угода на умовах Кремля фактично визнає право Росії на чужі території.
- Підрив оборони: відхід з Донбасу відкриє Росії шлях до нових атак.
- Політичні ризики: поступки у сфері мови чи церкви загрожують внутрішньою дестабілізацією.
- Санкційний реванш: послаблення санкцій дозволить Москві відновити економічні ресурси для війни.
Пропозиція Путіна — це не план миру, а спроба нав’язати Україні умови, що гарантують Росії стратегічну перевагу. Київ і союзники мають розглядати такі «угоди» не як шлях до завершення війни, а як небезпечну пастку. Справжній мир можливий лише тоді, коли агресор втратить можливість диктувати умови, а міжнародні гарантії будуть підкріплені реальними механізмами безпеки.
