Польща посилює законодавство щодо історичної пам’яті
Ввечері 29 вересня польський президент Кароль Навроцький подав до парламенту законопроєкт, спрямований на регулювання питань історичної пам’яті та запобігання поширенню ідеології ОУН-УПА. Пропоновані зміни передбачають уточнення положень закону про Польський інститут національної пам’яті, зокрема щодо визначення злочинів, скоєних членами і співробітниками Організації українських націоналістів фракції Бандери та Української повстанської армії, а також інших формувань, які співпрацювали з Третім Рейхом.
Законопроєкт має на меті забезпечити більш ефективне проведення кримінальних проваджень проти осіб, які заперечують факт вчинення зазначених злочинів. У документі підкреслено, що впровадження нових норм дозволить уникнути правової невизначеності та зробити відповідальність за такі дії більш прозорою та передбачуваною.
Цей крок влади Польщі відображає прагнення держави зберегти історичну пам’ять та колективну ідентичність. Для польського суспільства поняття бандеризму тісно пов’язане з болючими сторінками минулого, зокрема Волинською трагедією та іншими масовими злочинами проти польського населення.
У законопроєкті зазначено, що пам’ять про Волинську різанину та інші історичні події є невід’ємною частиною національної ідентичності Польщі. Це обґрунтування підкреслює, що нові положення не мають на меті політичну провокацію, а передусім спрямовані на захист історичної пам’яті та підтримку правової системи у сфері кримінальної відповідальності.
Критики та спостерігачі відзначають, що нові зміни можуть мати далекосяжні наслідки для громадян, які досліджують історію чи висловлюють власну думку про складні сторінки минулого. Однак для влади Польщі ці заходи виглядають як логічний крок у боротьбі з історичними спекуляціями та політичною провокацією.
Криміналізація пропаганди ідеології
Одним із ключових положень законопроєкту є пропозиція додати до Кримінального кодексу Польщі статтю, яка прирівнює пропаганду ідеології ОУН-УПА до пропаганди тоталітаризму та підбурювання до ненависті. Передбачене покарання за такі дії становить до трьох років позбавлення волі.
Це означає, що будь-які прояви публічної підтримки або пропаганди ідеології, пов’язаної з ОУН-УПА, можуть розцінюватися як кримінальне правопорушення. Зокрема, під заборону потрапляють як публічні виступи, так і демонстрації символіки, які можуть розцінюватися як прояви пропаганди.
Реакція польського суспільства на цю ініціативу неоднозначна. Багато хто підтримує законопроєкт як крок до захисту історичної правди та національної пам’яті. Водночас частина експертів застерігає, що подібні заходи можуть обмежувати свободу слова та дослідження історичних подій, створюючи потенційні конфліктні ситуації у культурній та науковій площині.
Важливо зазначити, що законопроєкт підкреслює не лише кримінальні санкції, а й ширшу мету – протидію спробам спотворення історії та виправдання злочинів минулого. Влада Польщі бачить у цьому механізм зміцнення правового порядку та попередження суспільних конфліктів на історичному ґрунті.
Запропоновані зміни до законодавства також сигналізують про прагнення держави чітко визначити межі допустимого у сфері історичних дискусій, що стає особливо актуальним на тлі міжнародних політичних процесів та сусідніх конфліктів.
Передумови законодавчих змін
Президент Навроцький неодноразово заявляв про намір внести законопроєкт після інциденту на концерті білоруського репера Макса Коржа у Варшаві в серпні 2025 року. Тоді один із відвідувачів розгорнув прапор ОУН-УПА, що викликало обурення в польському політикумі. Прокуратура не порушила справу, що, за словами президента, створювало правовий пробіл і підкреслювало необхідність чітких норм щодо пропаганди цієї ідеології.
Сам факт інциденту показав, наскільки чутливою є тема бандеризму для польського суспільства. З огляду на історичні травми, будь-які прояви підтримки чи виправдання діяльності ОУН-УПА сприймаються як образа національної пам’яті та викликають гостру політичну реакцію.
Законопроєкт, поданий у парламент, формально спрямований на запобігання поширенню ідеології, яка в польській історичній традиції асоціюється зі злочинами проти мирного населення. Однак його наслідки можуть виходити за межі Польщі, впливаючи на міжнародні культурні та наукові зв’язки.
Польські політики наголошують, що зміни мають виключно правовий характер і не переслідують мету політичної дискримінації окремих груп. Основна мета – чітке визначення кримінальної відповідальності за пропаганду забороненої ідеології та запобігання спробам її виправдання.
З огляду на напружену політичну ситуацію в регіоні, подібні законодавчі ініціативи можуть стати прикладом того, як держава намагається врегулювати конфліктні питання історичної пам’яті та національної ідентичності через правові механізми.
