Польський президент Кароль Навроцький несподівано змінив свою програму візиту до Угорщини, скасувавши зустріч з прем’єр-міністром Віктором Орбаном після його поїздки до Москви та переговорів з Володимиром Путіним. Це рішення стало однією з найбільш обговорюваних політичних подій у регіоні, адже воно безпосередньо торкнулося питань безпеки, енергетичної незалежності та солідарності країн Центральної Європи. За словами представників канцелярії польського президента, така зміна графіка була продиктована прагненням зберегти послідовність зовнішньополітичного курсу, спрямованого на підтримку України та стримання впливу Росії.
Представник Бюро міжнародної політики Марцин Пшидач підкреслив, що Кароль Навроцький орієнтується на спадщину президента Леха Качиньського, який наголошував на необхідності єдності європейських держав у питаннях енергетики та регіональної безпеки. Саме в цьому контексті поїздка Орбана до Москви викликала занепокоєння у Варшави й стала приводом для корекції планів. Польське керівництво дало зрозуміти, що не готове підтверджувати двосторонні контакти на найвищому рівні без чітких сигналів про спільність позицій щодо війни в Україні та ролі Росії у цьому конфлікті.
Польські посадовці наголосили, що президент навмисне залишив у програмі лише участь у саміті Вишеградської групи в Естергомі. У рамках цього формату Навроцький планує обговорювати з президентами Чехії, Словаччини й Угорщини питання регіональної співпраці, зміцнення безпеки та пошуку спільних підходів до протидії викликам, які створює російська агресія. Таким чином, Польща демонструє бажання зберегти робочі відносини в межах V4, але водночас уникає ситуацій, які можуть трактуватися як підтримка суперечливих рішень Будапешта.
Особливу увагу Варшави привернули заяви Орбана після його зустрічі з Путіним. У Москві угорський прем’єр висловився за найшвидше завершення бойових дій в Україні, але при цьому підкреслив зацікавленість у стабільних поставках російських енергоресурсів. Ці тези сприйняли неоднозначно, адже вони можуть свідчити про бажання Будапешта зберігати окремий від більшості партнерів ЄС курс у сферах енергетики та зовнішньої політики. Додаткову напругу спричинила і пропозиція Орбана щодо так званого буферного статусу України, яка викликала гостру реакцію як у Києві, так і в інших європейських столицях.
Коментарі польського прем’єр-міністра Дональда Туска лише посилили дискусію навколо дій угорського керівництва. Туск зауважив, що поєднання візиту Орбана до Путіна, очікуваної зустрічі Навроцького з угорським прем’єром і складної ситуації в Києві може створити додаткові ризики для єдності європейських дипломатичних підходів. У Варшаві вважають, що саме послідовна та солідарна політика є ключовим чинником для пошуку реальних шляхів припинення війни та посилення стійкості Центральної Європи перед сучасними викликами.
Попри скасування двосторонньої зустрічі, польський президент продовжує підготовку до участі у заходах Вишеградської групи. Це дає можливість підтримати діалог у форматі, що залишається важливим інструментом регіональної співпраці. Водночас такий крок демонструє чітку позицію Варшави щодо неприйнятності будь-яких політичних сигналів, які можуть поставити під сумнів підтримку України або послабити єдність європейських держав перед обличчям агресії з боку Росії.
Як результат, рішення Навроцького стало показовим жестом, що окреслює новий баланс у відносинах країн Центральної Європи. Воно засвідчило намір Польщі дотримуватися принципових підходів у зовнішній політиці, підкреслюючи важливість єдності, безпеки і чіткої позиції щодо війни, яка триває в Україні. Така позиція, на думку Варшави, є необхідною для того, щоб зберегти довіру партнерів, посилити стійкість регіону та забезпечити ефективні механізми реагування на сучасні загрози.
