Протягом останніх 18 місяців у Балтійському морі було зафіксовано кілька інцидентів, під час яких пошкоджувалися важливі підводні енергетичні та комунікаційні кабелі. Ці випадки включають:
- Жовтень 2023: танкер NewnewPolar Bear, зареєстрований у Гонконзі, пошкодив газопровід у Фінській затоці.
- Листопад 2023: китайський корабель Yi Peng 3 порвав два кабелі передачі даних у шведських водах.
- Грудень 2023: танкер Eagle S, пов’язаний із перевезенням російської нафти, підозрюється у пошкодженні енергетичної лінії між Фінляндією та Естонією.
На перший погляд, ці інциденти могли здатися результатом випадковостей, пов’язаних із недосвідченими екіпажами або поганим технічним станом суден. Але їхня частота та час викликають сумніви.
Перша реакція: підозри щодо Росії
Пошкодження кабелів у Балтійському морі спочатку трактувалися як частина можливої гібридної кампанії Москви проти Європи. Європейські та американські чиновники, враховуючи:
- російські військові амбіції,
- гібридні операції, такі як саботаж залізниць та арсеналів у Європі,
- інциденти зі спробами організації диверсій,
не виключали, що ці пошкодження є навмисними.
Зокрема, німецький міністр оборони Борис Пісторіус назвав інцидент із обривом кабелів у листопаді «саботажем», а президент Фінляндії Александр Стубб після грудневого інциденту заявив, що це було «безперечно пов’язано з Росією».
Результати розслідувань: випадковість чи навмисний саботаж?
Однак, розслідування США та кількох європейських країн на сьогодні не виявили прямих доказів, які б свідчили про причетність Росії до цих інцидентів. Згідно з офіційними висновками:
- Причина — нещасні випадки:
- Докази вказують на те, що пошкодження могли бути спричинені екіпажами недосвідчених суден, які випадково зачепили кабелі якорями.
- На танкері Eagle S екіпаж був недосвідченим, а технічний стан судна оцінювався як «жахливий», за словами фінських чиновників.
- Відсутність доказів саботажу:
- Інформація з перехоплених комунікацій та інших джерел не підтверджує причетності російських спецслужб.
Попри це, експерти наголошують, що довести намір у таких випадках є надзвичайно складно. Як зазначив військово-морський аналітик Майк Планкетт, шанс, що три серйозні інциденти з пошкодженням кабелів у Балтійському морі сталися випадково, є «надзвичайно малим, хоча і не нульовим».
Гібридна війна: аргументи скептиків
Не всі погоджуються з висновками про випадковість інцидентів. Скептики вказують на кілька тривожних аспектів:
- Росія десятиліттями вивчає західну підводну інфраструктуру, зокрема через діяльність Головного управління глибоководних досліджень Генштабу.
- Поводження суден виглядає підозріло: деякі танкери тягнули свої якорі понад 100 миль, що є аномальним для нещасних випадків.
- Докази гібридної війни: Москва раніше використовувала непрямі атаки, які важко пов’язати безпосередньо з Кремлем.
Як заявив Пекка Товері, колишній глава військової розвідки Фінляндії, «найважливіше у будь-якій гібридній операції — це можливість заперечення. Відсутність доказів не означає, що Росія не причетна».
Що це означає для європейської безпеки?
Навіть якщо інциденти справді є результатом випадковостей, вони підкреслюють вразливість підводної інфраструктури в Європі. У зв’язку з цим НАТО оголосило про посилення заходів безпеки в Балтійському морі, включаючи:
- Патрулювання фрегатами та літаками.
- Використання підводних дронів.
- Розширення супутникового спостереження.
Такі заходи спрямовані на забезпечення кращого моніторингу та попередження можливих атак.
Чому Росія могла б уникнути атак?
Окрім ризиків міжнародного осуду, атаки на підводну інфраструктуру можуть мати серйозні наслідки для самої Росії:
- Пошкодження кабелів може зашкодити російським операціям із контрабанди нафти, які забезпечують фінансування війни в Україні.
- Дії такого масштабу в умовах посилення західної уваги можуть призвести до жорсткіших санкцій і нових обмежень.
Висновок: саботаж чи випадковість?
Хоча розслідування не виявили чітких доказів причетності Росії до інцидентів, питання про її можливу роль залишається відкритим. Балтійський регіон залишається епіцентром напруги, де навіть випадкові інциденти можуть мати серйозні геополітичні наслідки.
Для Європи та НАТО ці інциденти є нагадуванням про важливість захисту критичної інфраструктури в умовах нової ери гібридних загроз.
