Адміністрація Дональда Трампа продовжує розширювати діалог із Кремлем. Одним із важливих кроків стало обговорення повернення російських дипломатів до США після багаторічних взаємних висилок. Однак експерти та колишні розвідники попереджають: під прикриттям дипломатичної діяльності Москва може відправити до США агентів своєї розвідки.
Минулого місяця у Стамбулі відбулася зустріч представників США та Росії, де обговорювалася можливість розширення дипломатичних місій. Це частина швидкого зближення між Вашингтоном і Москвою за президентства Трампа. За кілька днів до цього в Ер-Ріяді держсекретар США Марко Рубіо разом із високопосадовцями Росії погодилися на спільні зусилля щодо відновлення роботи дипломатичних представництв.
На перший погляд, ця домовленість виглядає як звичайний дипломатичний крок. Проте експерти вважають, що вона може дати Росії можливість активізувати свою шпигунську діяльність у США.
Переваги Москви у шпигунській грі
Укладення нової угоди дозволить Вашингтону також розширити власні дипломатичні місії в Росії, що може сприяти збору розвідувальної інформації. Однак у цьому питанні Москва матиме значну перевагу. Відкритість американського суспільства створює сприятливі умови для діяльності російських агентів, тоді як у Росії американські дипломати піддаються постійному нагляду.
За словами Пола Колбе, експерта Центру Белфера Гарвардського університету та колишнього співробітника ЦРУ, Кремль може використати цю можливість для розширення своїх шпигунських операцій. "Якщо я сидів би у штаб-квартирі російської розвідки, я б радів цій новині", – зазначає він.
Росія останніми роками значно активізувала свої шпигунські операції проти Заходу. Наприклад, російські спецслужби планували підриви вантажних літаків у Європі та замахи на високопосадовців, які підтримують Україну. З огляду на це, повернення дипломатів може надати Кремлю нові інструменти для розвідувальної діяльності в США.
Наслідки попередніх висилок і майбутні ризики
За останнє десятиліття три американські президенти видворили понад 100 російських дипломатів, підозрюваних у шпигунстві. Закриття консульств у Сан-Франциско та Сіетлі, де розташовувалися центри збору інформації, також значно обмежило можливості російських агентів.
Сьогодні у США працює близько 220 російських дипломатів, більшість із них – у Вашингтоні. Десятки також базуються у Нью-Йорку та Х'юстоні. Тим часом у Росії кількість американських дипломатів скоротилася на 90% – з понад 1200 до 120 осіб.
Кадрові перестановки у США можуть вплинути на боротьбу з російськими шпигунами. Призначення політичного діяча Каша Пателя та консервативного коментатора Дена Бонгіно на керівні посади у ФБР може змінити пріоритети у контррозвідці. Це може стати додатковим фактором, який полегшить роботу російським агентам.
Крім того, політична ситуація у США створює ідеальні умови для вербування агентів. "Ідеологічне розчарування, фінансові труднощі або незадоволення керівництвом – це фактори, які можуть стати причиною зрадництва", – зазначає Колбе.
Дипломатія під прицілом
Розширення дипломатичних місій може мати і позитивний аспект. Якщо шпигунська діяльність російських дипломатів буде помітною, американські спецслужби зможуть вести за ними спостереження.
Андрій Солдатов, експерт із російських спецслужб, вважає, що у самій Росії ситуація для американських дипломатів кардинально відрізняється. "Навіть проста розмова з американцем може стати причиною звинувачень у державній зраді", – пояснює він.
Деякі експерти вважають, що США повинні діяти обережно і поступово. Вашингтон має уникати негайного повернення повного штату дипломатів, натомість відстежувати діяльність нових представників Росії.
Якщо процес не буде ретельно контрольованим, Кремль може використати цю можливість як "подарунок", що відкриє двері для нового етапу шпигунської діяльності. Тому американська влада повинна зберігати пильність і не допустити, щоб дипломатія стала прикриттям для розвідувальних операцій.
