Кліматична катастрофа нового рівня
У 2023 році Середземномор’я стало свідком низки катастрофічних повеней, які охопили територію від Іспанії до Балкан і від Марокко до Лівії. Ці події стали результатом не лише погодних умов, характерних для цього регіону, але й глобальної кліматичної кризи, що набирає обертів.
У жовтні дощі забрали життя понад 200 осіб у Валенсії, де за кілька днів випало вп’ятеро більше опадів, ніж зазвичай за місяць. У Греції рекордні зливи призвели до руйнування дамб у Лівії, де загинули 13 200 людей.
«Зміна клімату підсилює як силу, так і частоту руйнівних штормів у регіоні, і прогнози вказують, що ситуація буде лише погіршуватися», — зазначає Леоне Кавіккія з Євро-Середземноморського центру зміни клімату.
Рекордна кількість опадів
Протягом останніх десятиліть кількість опадів під час екстремальних погодних явищ у Середземномор’ї зросла. Якщо раніше на «найвологіший» день року припадало в середньому до 100 міліметрів дощу, то тепер цей показник подекуди сягає 120 міліметрів.
Причиною такої інтенсивності є швидке нагрівання Середземного моря, яке тепер гріється на 20% швидше за середній показник на планеті. Тепле море стає джерелом вологи, яку вітри несуть до прибережних територій, викликаючи потужні зливи.
Унікальна географія регіону лише посилює цей ризик. Гори, що оточують Середземне море, змушують вологе повітря підніматися, охолоджуватися та утворювати дощові хмари. Водночас сухі русла річок, які залишаються безводними більшу частину року, під час злив перетворюються на стрімкі потоки, що здатні підніматися на кілька метрів за години.
Небезпечна роль атмосферних явищ
Один із ключових чинників екстремальних погодних явищ у Середземномор’ї — це полярний струменевий потік. Його коливання спричиняють виникнення низького тиску, відомого як «ізольовані області низького тиску».
Ці системи, залишаючись над одним регіоном протягом кількох днів, створюють сильну атмосферну нестабільність, яка посилює штормові явища. Так, у вересні 2023 року шторм «Борис», який виник у результаті такого явища, забрав життя 24 осіб у Центральній та Південній Європі.
Урбанізація посилює ризики
Протягом останніх десятиліть більшість прибережних і заплавних територій Середземномор’я зазнали активної урбанізації. Зростання міст залишило менше місця для природного поглинання води, що призвело до збільшення ризиків повеней.
«Хоча сучасні системи раннього попередження та захисні споруди значно знизили смертність під час повеней, урбанізація призвела до збільшення кількості будинків і майна, що опиняються під загрозою», — зазначає Франческо Дотторі, експерт з гідрології з Університету Павії.
Сьогодні близько 250 мільйонів людей у країнах Середземномор’я проживають у річкових басейнах, де ймовірність повеней є найвищою. Це вдвічі більше, ніж у 1960-х роках.
Що далі?
Кліматичні моделі прогнозують, що інтенсивність дощів у Середземномор’ї продовжуватиме зростати. Водночас середня кількість опадів у регіоні зменшуватиметься, що означає: посушливі райони стануть ще сухішими, а періоди злив будуть ще інтенсивнішими.
Ця тенденція створює загрозу для мільйонів людей, особливо в країнах із обмеженими ресурсами для боротьби з наслідками стихійних лих.
«Ситуація у Середземномор’ї — це попередження для всього світу, що адаптація до зміни клімату має бути пріоритетом», — підсумовує Кавіккія.
Зміна клімату вже перестала бути далекою загрозою. Для Середземномор’я вона стала реальністю, яка визначає життя мільйонів.
