Президент Володимир Зеленський підписав закон, що позбавив незалежності НАБУ й САП, і вже за добу змушений був відкликати його рішення через масові протести. Ця історія стала першим таким викликом владі з початку повномасштабного вторгнення.
Підтримка Зеленського падала в опитуваннях, а боротьба з корупцією лишається пріоритетом громадянського суспільства. Майдан ветеранів, активістів і фронтовиків показав, що терпіння українців не вичерпане. Демократія та влада опинилися в гострому зіткненні.
Зіткнувшись із критикою ветеранів і активістів, а також із заявами бійців на лінії фронту, президент уступив. Міністр юстиції вже готує новий законопроєкт про відновлення статусу Антикорупційного бюро та прокурорської офісу.
Євросоюз відіграв ключову роль у тиску на Київ. У частих дзвінках та приватних повідомленнях Єврокомісія пригрозила зупинкою переговорів про євроінтеграцію. Зеленський визнав: «Ми хочемо бути частиною Європи», і змінити рішення було неминуче.
Національне антикорупційне бюро було створене у 2015 році на вимогу партнерів. Воно розслідує справи високопосадовців та бізнес-структур. Його незалежність — символ боротьби з корупцією. Удар по НАБУ сприйняли як наступ на фундамент демократії.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура проводить судові справи. Зв’язки її керівництва з оточенням президента викликали побоювання про використання органу за політичними мотивами. Вилучені з-під контролю активісти побачили ризик «управляємих виборів».
Аналітики серед причин кризи називають зниження рейтингу президента та страх перед поразкою на наступних виборах. Дійсно, вплив війни на економіку й суспільство знизив електоральний капітал глави держави.
Серед фігурантів розслідувань — колишній віцепрем’єр Чернишов і екскерівник ОП Шурма. Обидва були пов’язані з оборудками в енергетиці та «зеленими» субсидіями в окупованому Донбасі. Їхнє притягнення до відповідальності могло торкнутися «друзів президента».
«Зеленський і Єрмак недооцінили суспільну реакцію», — вважає народна депутатка Климпуш‑Цинцадзе. Політики очікували, що корупційні інститути демонструватимуть лояльність. Натомість отримали потужну мобілізацію громадян та медіа‑скандал.
Експерт Адріан Каратницький називає ситуацію «другим цвяхом у ковчег після звільнення Залужного». Генерал, популярний на фронті, мав би очолити рейтинг на майбутніх виборах, якби він пройшов у другий тур.
Урядові заяви про «єдність заради перемоги» не спрацювали: люди бачать, що війна не виправдовує відкат демократичних реформ. Корупція залишається на першому місці серед загроз розвитку країни, згідно з опитуваннями.
Опитування центру «Социс» показало: 51 % громадян вважають корупцію більшою небезпекою, ніж агресію Росії. Майже половина учасників опитування засуджує спроби обмежити антикорупційні інституції та вимагає прозорості влади.
Ціна за відкат реформи може бути втрата довіри західних партнерів і зменшення обсягів фінансової підтримки. Євросоюз уже попереджає про наслідки для євроінтеграції, а США натякають на ревізію військової допомоги.
Поки що Зеленський заявив про діалог із суспільством. Він пообіцяв «не втратити єдність» і вислухати ветеранів. Але чи вистачить йому конструктиву в команді, де сильний вплив має голова ОП Андрій Єрмак?
Громадянське суспільство та волонтери демонструють здатність контролювати владу навіть в умовах війни. Марші й акції білий день стали викликом для президента, якому довелося шукати компроміс.
Медіа‑середовище традиційно підтримує реформи. «Українська правда» та інші видання гостро критикували законопроєкт і поширювали прямий зв’язок між владою та інтересами олігархів. Інформаційна кампанія посилила протестні настрої.
Аналітики наголошують, що будь‑яка маніпуляція інститутами влади послаблює українську державу перед зовнішньою загрозою. Демократичні механізми — ключ до консолідації суспільства та підтримки міжнародної спільноти.
Опіки, завдані недемократичними діями, можуть призвести до відтоку інвестицій. Бізнес очікує прозорих правил і незалежного судочинства. Кожен крок влади перевіряється на корупційні ризики, перш ніж залучати капітал.
Наступні тижні стануть лакмусовим папірцем. Новий законопроєкт має чітко прописати гарантії незалежності НАБУ і САП, а парламентська більшість — підтримати його без поправок, що б’ють по інститутах.
Опозиційні силі також отримали голос: Петро Порошенко, хоч і підсанкційний, закликав не втрачати контроль над антикорупційними органами. У випадку «виборів під вартою» він має шанс повернутися в політику.
У Кремлі уважно спостерігають за внутрішньою кризою Києва. Будь‑який розкол у владі послаблює оборону та дає можливість нарощувати тиск на фронті та в інформаційній війні.
Антикорупційні інститути працюють над новими справами щодо енергетичних схем і будівництва оборонних об’єктів. Під контролем САП прокуратура може подати кілька гучних позовів до кінця року.
Експертне середовище закликає владу дотримуватися чотирьох принципів: підзвітність, прозорість, справедливість і верховенство права. Лише за цих умов можлива стабільна перемога й повернення втраченого рейтингу.
Наразі ж питання про «керовані вибори» залишається гострим. Активісти попереджають: будь‑які спроби обмежити політичну конкуренцію спричинять новий Майдан і остаточно розірвуть довіру до влади.
Висновок: протести в Україні показали, що суспільство і партнери готові захищати здобутки демократії навіть під обстрілами. Президент Зеленський отримав важливий урок — без прозорості влади не обійтися, якщо хочеш зберегти єдність.
