Коли у вересні Володимира Путіна запитали про його вподобання щодо майбутніх президентських виборів у США, він відповів з ледь помітною посмішкою та піднятим бровом, викликаючи у слухачів змішані емоції. Путін, зазначаючи, що його «улюбленцем» був діючий президент Джо Байден, саркастично додав, що Росія тепер «підтримуватиме» Камалу Гарріс, хоча й визнає її жорстку риторику щодо Москви.
Як повідомляє газета Дейком, ця відповідь підкреслила непростий вибір для Кремля — між Трампом, який, попри свою приязнь до Путіна, запровадив низку санкцій проти Росії, та Гарріс, що втілює поточну агресивну політику США.
На думку аналітиків, жоден із кандидатів не несе великих перспектив для покращення відносин, які нині досягли найнижчого рівня з часів холодної війни.
Тимоті Колтон з Гарвардської академії міжнародних і регіональних досліджень зауважує, що Кремль фактично вважає, що від цих виборів не варто очікувати «нічого доброго» для Росії. Водночас він визнає, що Трамп, будучи «відомою величиною» для Москви, може викликати певну прихильність у російського керівництва.
Позиція США щодо допомоги Україні
Один із ключових аспектів, який турбує Кремль, стосується продовження допомоги Україні, що протистоїть російській агресії вже третій рік поспіль. Гарріс, скоріш за все, дотримуватиметься політики Байдена щодо надання значної військової та економічної підтримки Києву.
З іншого боку, Трамп запевняє, що міг би завершити війну «за 24 години», спираючись на свої нібито міцні відносини з Путіним і повагу з боку українського президента Володимира Зеленського.
Проте він уникає конкретних стратегій, хоча нещодавні критичні зауваження щодо санкцій свідчать, що він міг би їх послабити, аби спонукати Кремль до переговорів.
На дебатах Трамп не дав прямої відповіді, чи бажає він перемоги України, тоді як Гарріс наголосила на важливості підтримки Києва, аби не дозволити Путіну сісти «у Києві та націлитись на решту Європи, починаючи з Польщі».
Сенатор Джей Ді Венс, який підтримує Трампа, натякнув на можливі поступки, зокрема нейтралізацію України, що, на його думку, могло б задовольнити інтереси Кремля.
Міжнародна кризова група прогнозує, що перемога Гарріс означала б продовження американської підтримки Україні, принаймні, поки Конгрес це дозволяє. Водночас, зростаюча напруга серед американських законодавців щодо фінансування України може вплинути на стратегію майбутньої адміністрації.
Права людини та ставлення до опозиції
Гарріс уже висловлювалася проти порушень прав людини у Росії, зокрема щодо смерті опозиціонера Олексія Навального у в’язниці. Гарріс першою серед іноземних лідерів засудила цей випадок, назвавши його «черговим проявом жорстокості Путіна».
Трамп, зі свого боку, затримався з коментарем, а згодом порівняв справу Навального зі своїми проблемами з правосуддям, назвавши це «своєрідною формою Навального».
Трамп також відомий консервативними поглядами на соціальні питання, виступаючи за законодавче визначення двох статей і виключення трансгендерних жінок зі спортивних змагань для жінок, що резонує з політикою Путіна на захист «традиційних цінностей».
Водночас Трамп характеризує своїх опонентів як «внутрішніх ворогів», що споріднює його риторику з риторикою Москви, яка активно пригнічує опозицію.
Позиція щодо НАТО та міжнародна безпека
Трамп ставив під сумнів доцільність взаємозобов'язань країн НАТО, наголошуючи, що Сполучені Штати можуть відмовитись від захисту членів Альянсу, які не виконують фінансові зобов'язання. Крім того, він висловлював непорозуміння щодо того, чому США повинні захищати «дуже агресивних людей» із Чорногорії.
Гарріс, навпаки, підкреслила непорушність підтримки НАТО з боку Сполучених Штатів. Проте вона не уточнювала, чи підтримує вступ України до Альянсу, що має вагоме значення для Росії, яка виступає категорично проти цього кроку.
Контроль над озброєнням та ядерна загроза
Ще однією сферою, де позиції кандидатів різняться, є контроль над ядерним озброєнням. Термін дії договору про скорочення стратегічних озброєнь між Москвою і Вашингтоном спливає у 2026 році.
Байден, прийшовши до влади, швидко поновив договір, і Гарріс, ймовірно, підтримуватиме цей курс. Росія ж у 2023 році призупинила участь у договорі, хоча формально не вийшла з нього, у відповідь США призупинили обмін даними щодо місцезнаходження ядерних боєголовок.
Трамп, незважаючи на застереження про «ядерне потепління», під час свого президентства здійснив кроки, що послабили режим контролю над озброєннями, вийшовши з Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності.
Трамп також закликав до нової ядерної угоди, яка б включала Китай, що виглядає непростим завданням.
Газета Дейком не змогла перевірити інформацію належним чином.
