Президент Росії Володимир Путін у Владивостоці зробив різку заяву, адресовану європейським столицям. Він попередив, що будь-які західні війська, які з’являться на території України до укладення мирної угоди, стануть «законними цілями». Таким чином Кремль відреагував на рішення саміту в Парижі, де 26 країн висловили готовність забезпечити післявоєнну стабільність України, зокрема військовою присутністю.
Президент Франції Еммануель Макрон наголосив, що сили безпеки можуть бути введені тільки після припинення бойових дій — «наступного дня після перемир’я або миру». Проте Путін перекрутив меседж, заявивши, що навіть у такому випадку «їхня присутність не матиме сенсу», бо, за його словами, Росія нібито дотримуватиметься домовленостей. Для України це звучить як чергова пастка: Москва неодноразово порушувала попередні угоди.
Путін також заявив, що «практично неможливо» домовитися з Володимиром Зеленським особисто. Він висунув пропозицію провести зустріч у Москві, яку Київ одразу відкинув як неприйнятну. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга підкреслив: Кремль вкотре намагається маніпулювати та висувати свідомо неприйнятні умови.
Заяви прозвучали на Східному економічному форумі, де Росія демонструвала свою орієнтацію на Китай та інші авторитарні режими. Путін повернувся туди після поїздки до Китаю, де зустрічався з Сі Цзіньпіном та Кім Чен Ином. У Владивостоці він просував ідею економічної співпраці з американським бізнесом в Арктиці й на Алясці — спроба відвернути увагу Дональда Трампа від війни в Україні на користь потенційних вигод у сфері енергетики.
У Києві розуміють: будь-які «гарантії» Кремля не варті довіри. Саме тому Україна нарощує власний оборонний потенціал, зміцнює систему ППО та прагне юридично зафіксувати західні гарантії безпеки. Зеленський наголошує, що запрошення до Москви — це не крок до миру, а спроба підірвати саму можливість переговорів.
Заяви Путіна пролунали наступного дня після того, як у Парижі пролунали плани європейців створити «силу запевнення», здатну забезпечити повоєнний захист України. Кремль відчув небезпеку цього формату: він демонструє Заходу готовність брати відповідальність за стабільність і знімає аргумент Москви, що Київ «залишиться сам».
Таким чином, нова хвиля погроз із Владивостока має подвійне завдання: залякати європейців, стримати їх від практичних кроків і водночас переключити увагу Вашингтона на альтернативні економічні проєкти, замість безпосередньої участі в українському питанні.
