Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва може повністю припинити постачання природного газу до Європи на тлі різкого зростання енергетичних цін через війну на Близькому Сході. Його заява пролунала на тлі планів Європейського Союзу остаточно відмовитися від російського газу протягом найближчих років.
За словами російського лідера, нові геополітичні обставини відкривають для Росії альтернативні ринки, які можуть виявитися більш прибутковими, ніж європейський.
«Можливо, нам було б вигідніше просто припинити постачання на європейський ринок і переорієнтуватися на нові ринки, що відкриваються», — заявив Путін під час зустрічі з урядом.
За попереднім аналізом газети «Дейком», заява Кремля є частиною ширшої енергетичної дипломатії Росії. Москва намагається використати глобальну енергетичну нестабільність, спричинену конфліктом навколо Ірану, для зміцнення своїх позицій на нових ринках і одночасного тиску на Європу.
Енергетична напруга різко посилилася після ударів США та Ізраїлю по Ірану. Подальші іранські атаки на країни Перської затоки призвели до перебоїв у транспортуванні нафти і газу.
Особливо критичною стала ситуація у Ормузькій протоці — одному з ключових маршрутів світових енергетичних поставок. Конфлікт фактично паралізував судноплавство в цьому районі.
Через загрозу безпеці було призупинено роботу великих енергетичних об’єктів. Зокрема, Катар тимчасово зупинив виробництво зрідженого природного газу, а Саудівська Аравія закрила найбільший нафтопереробний завод.
Ці події спричинили різке зростання світових цін на енергоносії.
Путін заявив, що підвищення цін на нафту та газ стало результатом «агресії проти Ірану» і водночас наслідком західних санкцій проти російської енергетики.
За його словами, нинішня ситуація створює для Росії нові можливості. На ринку з’явилися покупці, готові платити значно більше за енергоресурси.
«З’явилися клієнти, які готові купувати той самий природний газ за вищими цінами через події на Близькому Сході», — зазначив російський президент.
Водночас він підкреслив, що остаточного рішення щодо припинення постачань до Європи поки не ухвалено.
«Це не рішення. Це, так би мовити, роздуми вголос», — сказав Путін.
Однак він додав, що доручить уряду та енергетичним компаніям проаналізувати можливість такого кроку.
Європейський Союз протягом останніх років активно скорочує залежність від російського газу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
До війни Росія забезпечувала приблизно 40 відсотків трубопровідного газу, який імпортував ЄС.
Сьогодні ця частка різко скоротилася і становить приблизно 6 відсотків.
Європейські країни замінили російські поставки газом з Норвегії, США та Алжиру, а також збільшили закупівлі зрідженого природного газу.
Паралельно Європейський Союз готує нові обмеження. Зокрема, планується повністю припинити імпорт російського трубопровідного газу до 2027 року, а з квітня 2026 року — заборонити укладення нових короткострокових контрактів на російський СПГ.
Ці рішення серйозно вдарили по російському енергетичному сектору.
Колись енергетичний гігант Gazprom був однією з найдорожчих компаній світу. У 2007 році його ринкова капіталізація перевищувала 330 мільярдів доларів.
Сьогодні вона впала приблизно до 40 мільярдів доларів.
У відповідь Росія активно переорієнтовує експорт енергоресурсів на Азію.
Найважливішим партнером у цій стратегії став Китай — найбільший у світі імпортер енергії. Москва нарощує поставки нафти, трубопровідного газу та зрідженого газу до китайського ринку.
Путін підкреслив, що Росія й надалі працюватиме з тими партнерами, яких вважає «надійними».
Серед таких країн він назвав деякі держави Східної Європи, зокрема Словаччину та Угорщину, які продовжують купувати російські енергоресурси.
Попри гучні заяви Кремля, експерти зазначають, що повна відмова від європейського ринку також несе ризики для Росії.
Європа протягом десятиліть була найбільш прибутковим ринком для російського газу, а швидко замінити цей обсяг продажів новими покупцями може бути складно.
Таким чином, нинішня енергетична криза, спричинена війною на Близькому Сході, перетворюється на новий елемент геополітичного протистояння між Росією та Заходом. Для Європи це означає додаткові ризики для енергетичної безпеки, а для Москви — спробу використати глобальну нестабільність у власних економічних інтересах.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва може повністю припинити постачання природного газу до Європи на тлі різкого зростання енергетичних цін через війну на Близькому Сході. Його заява пролунала на тлі планів Європейського Союзу остаточно відмовитися від російського газу протягом найближчих років.
За словами російського лідера, нові геополітичні обставини відкривають для Росії альтернативні ринки, які можуть виявитися більш прибутковими, ніж європейський.
«Можливо, нам було б вигідніше просто припинити постачання на європейський ринок і переорієнтуватися на нові ринки, що відкриваються», — заявив Путін під час зустрічі з урядом.
За попереднім аналізом газети «Дейком», заява Кремля є частиною ширшої енергетичної дипломатії Росії. Москва намагається використати глобальну енергетичну нестабільність, спричинену конфліктом навколо Ірану, для зміцнення своїх позицій на нових ринках і одночасного тиску на Європу.
Енергетична напруга різко посилилася після ударів США та Ізраїлю по Ірану. Подальші іранські атаки на країни Перської затоки призвели до перебоїв у транспортуванні нафти і газу.
Особливо критичною стала ситуація у Ормузькій протоці — одному з ключових маршрутів світових енергетичних поставок. Конфлікт фактично паралізував судноплавство в цьому районі.
Через загрозу безпеці було призупинено роботу великих енергетичних об’єктів. Зокрема, Катар тимчасово зупинив виробництво зрідженого природного газу, а Саудівська Аравія закрила найбільший нафтопереробний завод.
Ці події спричинили різке зростання світових цін на енергоносії.
Путін заявив, що підвищення цін на нафту та газ стало результатом «агресії проти Ірану» і водночас наслідком західних санкцій проти російської енергетики.
За його словами, нинішня ситуація створює для Росії нові можливості. На ринку з’явилися покупці, готові платити значно більше за енергоресурси.
«З’явилися клієнти, які готові купувати той самий природний газ за вищими цінами через події на Близькому Сході», — зазначив російський президент.
Водночас він підкреслив, що остаточного рішення щодо припинення постачань до Європи поки не ухвалено.
«Це не рішення. Це, так би мовити, роздуми вголос», — сказав Путін.
Однак він додав, що доручить уряду та енергетичним компаніям проаналізувати можливість такого кроку.
Європейський Союз протягом останніх років активно скорочує залежність від російського газу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
До війни Росія забезпечувала приблизно 40 відсотків трубопровідного газу, який імпортував ЄС.
Сьогодні ця частка різко скоротилася і становить приблизно 6 відсотків.
Європейські країни замінили російські поставки газом з Норвегії, США та Алжиру, а також збільшили закупівлі зрідженого природного газу.
Паралельно Європейський Союз готує нові обмеження. Зокрема, планується повністю припинити імпорт російського трубопровідного газу до 2027 року, а з квітня 2026 року — заборонити укладення нових короткострокових контрактів на російський СПГ.
Ці рішення серйозно вдарили по російському енергетичному сектору.
Колись енергетичний гігант Gazprom був однією з найдорожчих компаній світу. У 2007 році його ринкова капіталізація перевищувала 330 мільярдів доларів.
Сьогодні вона впала приблизно до 40 мільярдів доларів.
У відповідь Росія активно переорієнтовує експорт енергоресурсів на Азію.
Найважливішим партнером у цій стратегії став Китай — найбільший у світі імпортер енергії. Москва нарощує поставки нафти, трубопровідного газу та зрідженого газу до китайського ринку.
Путін підкреслив, що Росія й надалі працюватиме з тими партнерами, яких вважає «надійними».
Серед таких країн він назвав деякі держави Східної Європи, зокрема Словаччину та Угорщину, які продовжують купувати російські енергоресурси.
Попри гучні заяви Кремля, експерти зазначають, що повна відмова від європейського ринку також несе ризики для Росії.
Європа протягом десятиліть була найбільш прибутковим ринком для російського газу, а швидко замінити цей обсяг продажів новими покупцями може бути складно.
Таким чином, нинішня енергетична криза, спричинена війною на Близькому Сході, перетворюється на новий елемент геополітичного протистояння між Росією та Заходом. Для Європи це означає додаткові ризики для енергетичної безпеки, а для Москви — спробу використати глобальну нестабільність у власних економічних інтересах.
