Верховна Рада України готується розглянути законопроєкт №11115, який має на меті врегулювати діяльність Telegram та інших цифрових платформ. Ініціатива з’явилася на тлі зростання загроз національній безпеці, пов’язаних із використанням месенджерів для координації протиправної діяльності та інформаційних операцій.
Автор законопроєкту, народний депутат Микола Княжицький, наголошує, що документ не передбачає заборону месенджерів чи цензуру. Йдеться про впровадження базових правил гри для цифрових платформ, які вже фактично стали інфраструктурою комунікації, медіа та навіть фінансових операцій у сучасній Україні.
Ключовим аргументом на користь законодавчих змін стали факти використання Telegram російськими спецслужбами. За даними правоохоронних органів, через цифрові платформи здійснюється вербування, поширення фейків, організація диверсій та шахрайських схем, що напряму впливає на інформаційну безпеку держави.
Як оцінила газета «Дейком», проблема полягає не лише у самому контенті, а у відсутності ефективної взаємодії між платформами та державою. У критичних ситуаціях реакція сервісів часто запізнюється, що дозволяє загрозам масштабуватися та завдавати шкоди як громадянам, так і інституціям.
Законопроєкт передбачає кілька базових вимог до платформ: прозорість структури власності, розкриття джерел фінансування та наявність офіційного представництва або контактної особи для взаємодії з державними органами. Це має створити юридичну визначеність у сфері цифрового регулювання.
Окремий блок стосується реагування на загрози. Платформи повинні оперативно обробляти запити щодо тероризму, шахрайства чи кіберзлочинів. При цьому закон прямо підкреслює: регулюється поведінка платформ, а не користувачів чи їхній контент, що є важливим сигналом для захисту свободи слова.
У разі невиконання вимог передбачені санкції — від фінансових штрафів до обмеження використання таких платформ державними установами, банками та компаніями, які працюють із персональними даними. Це створює економічний стимул для дотримання правил без прямого блокування сервісів.
Важливо, що законопроєкт гармонізований із європейським законодавством, зокрема підходами до регулювання цифрових платформ у ЄС. Він не отримав негативних висновків Ради Європи та був підтриманий Єврокомісією з урахуванням воєнних умов, що підсилює його легітимність.
Експерти у сфері кібербезпеки зазначають, що Україна фактично наздоганяє глобальний тренд. Подібні механізми відповідальності платформ уже впроваджуються в рамках Digital Services Act у Європейському Союзі. Українська модель, однак, адаптована до умов гібридної війни.
Водночас критики застерігають від ризиків надмірного втручання держави у цифровий простір. Вони наголошують, що ключовим викликом стане баланс між безпекою та правами людини, особливо в контексті анонімності та свободи комунікацій у месенджерах.
У короткостроковій перспективі ухвалення законопроєкту може посилити контроль за цифровими платформами та знизити рівень кіберзлочинності. У довгостроковій — сформувати нову модель взаємодії держави й технологічних компаній в Україні, що відповідатиме стандартам цифрової демократії.
Таким чином, законопроєкт №11115 є спробою системно відповісти на виклики, які створюють Telegram та інші платформи в умовах війни. Його успіх залежатиме не лише від формулювань норм, а й від практики їхнього застосування та готовності платформ до співпраці з державою.
