У березні український паливний ринок продемонстрував парадоксальну динаміку: попит зріс до рекордного рівня попри відчутне подорожчання. Сукупні обсяги реалізації бензину, дизельного пального та автогазу досягли 710 млн літрів — це найвищий показник для цього місяця щонайменше за останні роки.
Зростання виглядає системним, а не випадковим. Порівняно з лютим обсяги продажів збільшилися на 14%, а в річному вимірі — майже на 18%. Ще показовішою є грошова динаміка: загальна вартість реалізованого пального сягнула 48,5 млрд грн, що на 57% більше, ніж торік, і на третину більше, ніж місяцем раніше.
Цей розрив між ціною і попитом вказує на зміну поведінки споживачів і структури ринку. Водії реагують не лише на поточну вартість, а й на очікування подальшого зростання. За попереднім аналізом «Дейком», саме фактор очікування став одним із ключових драйверів березневого стрибка.
Регіональний зріз лише підсилює цю картину. Найшвидше зростання зафіксовано на заході країни — плюс 26% у річному вимірі. Загальний обсяг реалізації тут досяг майже 219 млн літрів. Окремі області демонструють ще агресивнішу динаміку: наприклад, Івано-Франківська область додала третину до торішніх показників, а Львівська — майже 30%.
Це призвело до символічної зміни в ієрархії регіонів: Львівщина вперше за тривалий час обійшла Дніпропетровщину за обсягами продажів і закріпилася на другому місці після Київщини. Такий зсув відображає не лише локальний попит, а й перерозподіл транспортних потоків, бізнес-активності та логістики в умовах війни.
Центральна Україна також показала стабільне зростання — плюс 17%, із найвищою динамікою в Кіровоградській області. Натомість Північ і Схід демонструють стриманіші темпи: близько 11% приросту, що пояснюється як безпековими ризиками, так і меншою економічною активністю.
Київщина, попри статус найбільшого ринку, зростає повільніше — лише на 10%. Це сигнал насичення: попит тут уже близький до свого структурного максимуму. Ще нижчі показники зафіксовано у прикордонних і прифронтових регіонах, де ринок безпосередньо залежить від безпекової ситуації.
Причини березневого сплеску лежать поза межами внутрішнього ринку. Різке зростання цін на нафту на тлі геополітичного загострення спричинило короткостроковий ажіотаж. Водії почали масово заправлятися наперед, намагаючись зафіксувати нижчі ціни, що й підштовхнуло обсяги продажів.
Втім, цей ефект виявився нетривалим. Уже в другій половині місяця ринок почав демонструвати ознаки охолодження. Мережі АЗС фіксують зменшення середнього обсягу покупки: споживачі переходять до економії, скорочують літраж і активніше шукають дешевші пропозиції.
У цих умовах особливу роль відіграють гравці з мінімальною націнкою. Державна «Укрнафта» змогла різко наростити продажі, скориставшись ціновою чутливістю клієнтів. Це підсилює тенденцію до перетікання попиту в сегмент дешевшого пального і формує нову конкурентну конфігурацію ринку.
Березневий рекорд, таким чином, не є ознакою стабільного зростання. Це скоріше піковий сплеск, сформований очікуваннями, страхами і короткостроковими рішеннями споживачів. Подальша динаміка залежатиме від двох факторів — цін на нафту та тривалості геополітичної напруги.
Український ринок пального входить у фазу, де попит дедалі менше визначається поточними доходами і дедалі більше — психологією очікування. І саме ця зміна може стати ключовим фактором наступних коливань.
