У ніч на 9 червня 2025 року Росія здійснила черговий масштабний удар по українській території, використавши рекордну кількість безпілотників і ракет — 479 дронів та 20 крилатих і балістичних ракет. Цей обстріл перевершив попередній рекорд 1 червня, коли Москва запускала 472 безпілотники плюс сім ракет, і став найбільшим авіаційним штурмом протягом тривалості повномасштабної війни. Українська протиповітряна оборона вкотре підтвердила свою ефективність, перехопивши майже всі цілі, проте окремі влучання все ж спричинили людські жертви й матеріальні збитки.
Попри суттєву перевагу в кількості атакуючих засобів, російські сили зазнають дедалі більших труднощів із подоланням українських ППО. Вчорашній ранок засвідчив спрацювання ПЗРК, «БУК» та «С-200», які у кількох регіонах збили до 99 % дронів і ракет. На Рівненщині один громадянин загинув від уламків, а на Київщині внаслідок влучання була пошкоджена приватна оселя. У Сумській області постраждали дев’ятеро людей. Загалом серйозні руйнування зафіксовані у трьох містах та кількох районних центрах, але масштабного ураження критичної інфраструктури вдалось уникнути.
Настільки суттєве нарощення маси безпілотних атак пояснюється кількома чинниками. По-перше, Росія значно збільшила виробництво ударних БПЛА завдяки спрощенню технологічних процесів та мобілізації регіональних заводів. По-друге, Москва намагається виснажити українські ресурси протиповітряної оборони та виявити вразливі ділянки, одночасно висуваючи додаткові наземні авіаудари для послаблення злагодженості оборонців. По-третє, відсутність будь-яких прогресів у мирних перемовинах, які нещодавно відбулися в Стамбулі та Лондоні, спонукає Кремль демонструвати здатність вдарити по українських містах навіть у разі дипломатичних нібито домовленостей.
У відповідь на посилення загроз в українському Генштабі ухвалили низку оперативних рішень щодо посилення охорони неба. Перш за все, збільшено оперативні запаси зенітних ракет та боєприпасів для ракетних комплексів середньої і великої дальності. Готовність до завдання ударів по вузлових районах запуску дронів підвищено за рахунок розосередження ППО та використання новітніх систем радіоелектронної боротьби, здатних глушити керування безпілотниками. Одночасно триває розробка програми обміну інформацією з партнерами по НАТО, щоб покращити виявлення і класифікацію атакувальних засобів на підльоті.
Ключовим елементом західної допомоги залишається постачання додаткових зенітних ракетних систем, радикально збільшених обсягів пускових установок та мобільних станцій радіоелектронної протидії. Уряд Польщі вже підтвердив виділення особливого пакета з посилення системи «Patriot», а Сполучені Штати оголосили про розгортання двох додаткових батарей «Avenger» і «NASAMS». Завершення передачі озброєння та навчання українських екіпажів заплановано до кінця липня, що суттєво підвищить стійкість ППО до безпрецедентних атак.
Водночас масштабні російські штурми не обмежуються лише застосуванням безпілотників. Під прикриттям масової дронової атаки авіація РФ завдає ракетних ударів по ключових об’єктах енергетики та логістики. Минулого тижня, зокрема, були уражені трансформаторні підстанції на сході та півдні України, що викликало тривалі відключення електропостачання в багатьох громадах. З огляду на це, українські енергетичні компанії активізували ремонтні бригади цілодобово, одночасно розгортаючи мобільні резервні станції.
На дипломатичному рівні атака вплинула на переговорний процес. Президент Володимир Зеленський засудив новий раунд обстрілів і закликав міжнародних партнерів тиснути на Москву з вимогою негайного припинення вогню. Натомість у Кремлі заявили, що нічні удари є відповіддю на «провокації» України та не мають прямого відношення до мирних ініціатив. Це поглибило розрив між сторонами та поставило під сумнів можливість відновлення перемовин у найближчий місяць.
Важливим сигналом стало й те, що за кілька годин після атаки Росія погодила обмін полоненими з Україною, у межах якого «першу групу» ув’язнених повернули під контроль Києва. Зеленський підтвердив обмін «поранених, тяжкопоранених та неповнолітніх» і зазначив, що процес триватиме в кілька етапів. Незважаючи на бездоганну роботу ППО, такий формат співпраці демонструє, що навіть у розпал гострої фази війни Київ не відмовляється від гуманітарних ініціатив.
Прогнозуючи подальший розвиток ситуації, українські аналітики звертають увагу на три ключові тенденції. По-перше, Росія продовжить нарощувати виробничі потужності дронів, тому Україні слід готуватися до нових рекордів у кількості атакувальних засобів. По-друге, значна частина обстрілів може бути спланована як «експериментальна» фаза для перевірки слабких місць у протиповітряній обороні, що вимагатиме гнучкої тактики реагування. По-третє, дипломатичний тиск Заходу на Кремль може зростати, але досягнення стійкого перемир’я малоймовірне доти, доки обидві сторони не побачать гарантій безпеки та збереження власних інтересів.
У підсумку, рекордний масив безпілотних нападів засвідчив зміну характеристик сучасної війни — від здатності країн до масових виробничих обсягів до важливості інтегрованих систем ППО та міжнародної координації. Україна, зіткнувшись із цими викликами, підтвердила готовність адаптуватися та закликала партнерів пришвидшити постачання критичного озброєння, щоб зберегти життя мирних жителів та стабілізувати ситуацію на передовій.
