У серпні Росія зазнала рекордних втрат у нафтопереробному секторі через удари українських дронів та масштабні планові ремонти. За підрахунками Reuters, загальний простій первинної переробки нафти склав 6,4 мільйона тонн, що на 65% більше за попередні прогнози. Це найбільший показник з початку повномасштабної війни.
ЗСУ цілеспрямовано атакують великі російські нафтопереробні заводи у Самарі, Сизрані, Волгограді, Рязані та на Балтійському узбережжі в Усть-Лузі. В південному Краснодарському краї після атак виникли масштабні пожежі. Лише у серпні дрони вивели з ладу понад 3,1 мільйона тонн потужностей, що становить майже половину від загального спаду.
Ці удари зменшили робочу спроможність російських НПЗ на 1,2 мільйона барелів на добу, або близько 17% усієї переробки. Це перевищує антирекорди травня 2020 року (пандемія COVID-19) та травня 2022-го після початку вторгнення в Україну.
Пошкодження нафтопереробки змусили Росію перенаправити більше сировини на експорт. У серпні Москва збільшила планові поставки нафти з портів на заході країни на 200 тисяч барелів на добу. Це відбувається на тлі тиску США на Китай та Індію щодо скорочення закупівель російської нафти.
Втім, для внутрішнього ринку наслідки відчутні. У російському далекосхідному регіоні, на півдні РФ та навіть в окупованих районах України почалися перебої з пальним. Автомобілісти змушені переходити на дорожчі марки бензину через дефіцит стандартного А-95.
Ситуація ускладнилася сезонним піком попиту — туристичний сезон і польові роботи фермерів збільшили потребу у бензині. Кремль ще в липні запровадив обмеження на експорт бензину, щоб утримати внутрішній баланс. Але навіть ці заходи не змогли стабілізувати ситуацію.
Прес-секретар Дмитро Пєсков запевняє, що російський ринок забезпечений, а коливання цін є контрольованими. Проте незалежні джерела в галузі відзначають падіння виробництва щонайменше на 5% цього місяця.
Для України атаки на російські НПЗ стали важливим елементом стратегії виснаження. Вони позбавляють Кремль доходів від експорту нафтопродуктів, які становлять головне джерело фінансування війни. Водночас удари по інфраструктурі створюють внутрішні проблеми для російської економіки.
Це відбувається паралельно з дипломатичними зусиллями США, які намагаються залучити Китай і Індію до скорочення закупівель російської нафти. Таким чином, удари українських дронів не лише послаблюють воєнну машину Росії, а й формують новий міжнародний фронт тиску.
Рекордний простій у нафтопереробці демонструє вразливість російської економіки до сучасних військових технологій. Попри офіційні заяви Москви про "повний контроль", дефіцит пального та зростання цін стають дедалі помітнішими. Це створює соціальну напругу й загрожує внутрішній стабільності.
Експерти прогнозують, що подальше посилення атак по енергетичній інфраструктурі РФ змусить Кремль витрачати більше ресурсів на захист і ремонт, що знизить фінансові можливості для продовження війни.
