Минув рік відтоді, як Великобританія пережила «loveless landslide» – безпрецедентну перемогу лейбористської партії з 172-мям кріслами в Палаті громад.
Проте, попри значну більшість, Кір Стармер зазнав серії політичних помилок, які призвели до глибокого падіння його рейтингу. Заснована на ідеї відповідального бюджетного управління, його уряд зіткнувся з парламентським бунтом більш ніж 120 депутатів, що поставило під питання курс соціальна політика та реформа системи соціальних виплат.
Водночас найсвіжіше опитування YouGov фіксує лише 23 % підтримки Labour, водночас як інша політична сила — Reform U.K. — виросла до 26 %.
Така ситуація стала наслідком спроб заощадити 5 мільярдів фунтів на рік до 2030 року шляхом жорсткішої перевірки прав на отримання допомоги за інвалідність та хворобою. І хоч уряд мусив відступити через загрозу провалу ключового законопроєкту, це надало опозиції важіль для критики.
Політичний аналітик Роберт Форд зауважує, що внутрішньопартійний конфлікт — перший випадок, коли третина власних депутатів готується проголосувати проти уряду — свідчить про «політичну невдачу надзвичайних масштабів». Невдалі новації в енергетичних субсидіях та скандал із «подарунками» для Стармера й його команди поглибили сприйняття уряду як відчуженого від потреб виборців Великобританії.
Опитування демонструють: 15 % прихильників Ліберальних демократів і 10 % виборців «Зелених» готові розглянути кандидатуру Labour на наступних виборах. Натомість серед симпатиків Reform та Консерваторів таких лише 1 – 3 %.
Такі дані змусили частину політичного істеблішменту закликати Кіра Стармера до лівого повороту — поглибити інвестиції в зелений сектор, запровадити справедливий податок на багатство та відродити тісніші економічні зв’язки з ЄС.
Дехто вважає, що такий крок може налякати «червону стіну» виборців у регіонах Midlands та Півночі, які підтримали Brexit, але поступове згладжування протиріч між цими прошарками є ключем до відновлення довіри.
Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер у березні. Ендрю Теста
Лейбористська партія опинилася в пастці: прагнення відповідального фінансового контролю суперечить очікуванням частини виборців на проактивну соціальна політика. Вже анонсовано нові інвестиції у житловий сектор і «зелену» енергетику, але аналітики стверджують: навесні уряд змушений буде підвищити податки, щоб збалансувати бюджет.
Натомість Reform U.K. приваблює електорат обіцянками жорсткого контролю над імміграцією та скандальною риторикою, а Консерватори, попри втрату популярності, утримують близько 18 % підтримки. Парламентські баталії навколо закону про соціальні виплати можуть мати відлуння далеко поза межами Лондона, адже доти, доки не скоригують курс, рейтинги уряду продовжуватимуть падати.
Кір Стармер, який у передвиборчій кампанії обіцяв «новий пакет реформ» і зміцнення засад соціальна політика, тепер змушений балансувати між різними крилами власної партії та гострими економічними викликами.
Після падіння нафтових цін, зростання вартості життя та уповільнення зростання економіка загалом, британці очікують конкретних дій, а не політичних дискусій. Аналітики закликають уряд до чіткої стратегії: комунікувати реформи з фокусом на захист найуразливіших верств населення, натомість ухвалювати інвестиційні рішення в інфраструктуру та «зелені» технології.
Попереду важкий шлях: перехід від «любительського» формату правління до ефективних кроків у парламенті вимагатиме від Стармера сміливості приймати політичні ризики. Відмова від линіарного центристського курсу і перехід до соціально-орієнтованого лівого вектора може стати остаточним тестом його лідерства. У будь-якому разі майбутні роки мають показати, чи здатна лейбористська партія знову завоювати симпатії британців, чи поступиться ініціативою іншим силам.
