Раптова смерть американського сенатора Ліндсі Грема стала однією з найгучніших політичних подій останніх днів не лише у Сполучених Штатах, а й в Україні. Грем багато років залишався одним із найвпливовіших прихильників підтримки Києва у Вашингтоні та був одним із головних авторів законопроєкту про нові масштабні санкції проти Росії. Його відхід із життя викликав запитання щодо подальшої долі документа, який передбачає не лише нові обмеження проти Москви, а й запровадження 500-відсоткових тарифів для країн, що продовжують купувати російські нафту, газ та інші стратегічні ресурси.
Незадовго до смерті Ліндсі Грем відвідав Київ, де зустрівся з президентом Володимиром Зеленським та заявив про досягнення взаєморозуміння з адміністрацією президента США Дональда Трампа щодо підтримки оновленого санкційного законопроєкту. Саме ця заява викликала великі очікування, що документ може бути винесений на голосування найближчим часом.
Втім, смерть сенатора одразу породила побоювання, що законопроєкт може втратити одного зі своїх головних політичних рушіїв. Наскільки реальними є такі ризики, пояснив директор програми «Північна Америка» української дослідницької групи «Українська призма» Олександр Краєв.
На думку експерта, навіть після смерті Ліндсі Грема законопроєкт має високі шанси бути ухваленим. Однією з головних причин є те, що, за словами самого Грема, документ уже був погоджений із Дональдом Трампом ще за його життя. Саме тому, вважає Краєв, нинішній президент США може особисто бути зацікавлений у продовженні роботи над цією ініціативою.
Політолог також звернув увагу на реакцію Дональда Трампа після смерті сенатора. За його словами, президент США використав надзвичайно теплі та незвичні для себе слова, згадуючи багаторічного союзника. Це, на думку експерта, може свідчити про особисту повагу Трампа до Грема та бажання реалізувати одну з його останніх політичних ініціатив.
Ще одним важливим фактором залишається підтримка законопроєкту всередині американського Конгресу. Документ має двопартійну підтримку та був підготовлений Ліндсі Гремом спільно із сенатором-демократом Річардом Блюменталем. Саме Блюменталь, як вважає Краєв, здатний продовжити просування документа навіть після смерті свого колеги.
Крім того, Грем мав значний політичний вплив серед республіканців і користувався підтримкою десятків конгресменів, які регулярно підтримували його законодавчі ініціативи. Це означає, що навіть після втрати одного з авторів законопроєкт не залишився без політичної підтримки.
Разом із тим експерт не очікує миттєвого ухвалення документа. За його словами, зараз увага адміністрації Дональда Трампа значною мірою прикута до нового загострення ситуації навколо Ірану та безпеки судноплавства в Ормузькій протоці. Саме ці події можуть тимчасово відкласти розгляд санкційної ініціативи.
Водночас Краєв переконаний, що Москва навряд чи відмовиться від спроб переконати Дональда Трампа відкласти нові санкції або повернутися до переговорів без додаткового економічного тиску. Однак, на його думку, можливостей для такого маневру стає дедалі менше.
Експерт зазначає, що адміністрація Трампа сьогодні прагне продемонструвати результат у зовнішній політиці. Після труднощів на інших міжнародних напрямках українське питання залишається одним із небагатьох, де Білий дім ще може досягти помітного дипломатичного успіху. Саме тому додатковий тиск на Росію розглядається як один із можливих інструментів наближення переговорного процесу.
Окрему увагу Краєв приділив економічній складовій майбутніх санкцій. На його думку, найбільший ефект матимуть обмеження саме проти енергетичного сектору Росії, адже саме продаж нафти, газу та інших сировинних ресурсів залишається головним джерелом валютних надходжень до російського бюджету.
Політолог нагадує, що останнім часом Москва активно просуває ідею спільних енергетичних проєктів зі Сполученими Штатами, зокрема у сфері освоєння ресурсів Арктики. Якщо новий санкційний пакет буде спрямований саме проти енергетичної співпраці, це стане не лише економічним ударом, а й серйозним політичним сигналом.
Особливий інтерес викликає положення законопроєкту про можливість запровадження 500-відсоткових мит для держав, які продовжують купувати російські енергоносії. Насамперед ідеться про Китай, Індію, Туреччину та інші великі країни-імпортери. Законопроєкт передбачає право президента США застосовувати такі заходи як інструмент тиску на держави, що підтримують експорт російських енергоресурсів.
На думку Краєва, сам факт існування настільки жорстких тарифів може стати потужним інструментом переговорів. Він зазначає, що подібна тактика вже неодноразово використовувалася Дональдом Трампом у торговельній політиці, коли сама загроза високих мит змушувала партнерів іти на поступки без фактичного введення максимальних ставок.
Експерт припускає, що великі покупці російської нафти можуть ще певний час продовжувати закупівлі, однак у разі реальної загрози американських тарифів будуть змушені переглянути свої енергетичні стратегії та диверсифікувати постачання.
Водночас Краєв наголошує, що ефект від санкцій не варто очікувати миттєво. За його словами, економічні обмеження традиційно працюють поступово, однак із часом здатні суттєво скоротити доходи від експорту енергоносіїв, обмежити фінансування стратегічних галузей та зменшити можливості для реалізації нових великих енергетичних проєктів.
Підсумовуючи, політолог зазначає, що навіть після смерті Ліндсі Грема санкційний законопроєкт зберігає реальні шанси на подальше просування. Якщо документ буде ухвалений, це стане не лише одним із найжорсткіших пакетів економічного тиску за останні роки, а й важливим політичним сигналом про те, що підтримка України у Вашингтоні не залежала виключно від однієї людини, навіть якщо її роль була надзвичайно вагомою.
