Фінляндія та Швеція вирішили поглибити військову співпрацю на тлі зростання загроз, пов'язаних із безпілотниками. Гельсінкі хоче посилити можливості з виявлення та протидії дронам, які можуть потрапляти у фінський повітряний простір. Для цього країна розраховує на тіснішу взаємодію зі Швецією, зокрема у сфері контролю території та повітряного простору.
Про нові домовленості повідомило Міністерство оборони Фінляндії.
Йдеться не лише про боротьбу з конкретними безпілотниками. Фактично Фінляндія та Швеція формують додатковий рівень спільного контролю на північному фланзі НАТО, де після вступу обох держав до Альянсу безпекова ситуація стала частиною ширшої системи колективної оборони.
Швеція допоможе контролювати фінське небо
Одним із ключових елементів нової співпраці стане участь шведських військових у контролі та забезпеченні територіальної цілісності Фінляндії.
За словами міністра оборони Фінляндії Антті Хякканена, Швеція надалі братиме участь у таких завданнях за допомогою винищувачів ВПС та кораблів ВМС.
При цьому Фінляндія не передає іншій державі контроль над власною територією. Відповідні операції й надалі відбуватимуться під фінським керівництвом та відповідно до повноважень, передбачених національним законодавством.
Це важливий момент, адже йдеться про практичне посилення оборонної взаємодії, а не про формальну політичну декларацію.
У разі появи невідомого літального апарата або дрона фінські сили отримуватимуть додаткові можливості для реагування. Шведські винищувачі та військові кораблі можуть стати частиною ширшої системи спостереження та забезпечення безпеки.
Чому саме дрони стали проблемою для Фінляндії
Фінська влада пов'язує посилення співпраці, зокрема, з недавніми випадками вторгнення безпілотників у повітряний простір країни.
За словами Хякканена, ризик появи так званих «заблукалих» дронів залишається. Йдеться про безпілотники, які можуть змінювати маршрут або випадково опинятися за межами початкової зони польоту.
Фінський міністр також прямо згадав українські атаки по території Росії. За його словами, Україна продовжує законну оборонну боротьбу, а ризик появи безпілотників-шпигунів, які можуть потрапляти до Фінляндії, зберігається.
Для Гельсінкі ця проблема має особливе значення через географічне розташування країни. Фінляндія має довгий сухопутний кордон із Росією, а будь-який невідомий об'єкт у повітрі потребує швидкої ідентифікації.
При цьому далеко не кожен безпілотник, який перетнув кордон, автоматично становить військову загрозу. Він може мати технічну несправність, збитися з маршруту або бути частиною розвідки.
Саме тому ключове значення має здатність своєчасно виявити об'єкт, визначити його характер і зрозуміти, як на нього реагувати.
Від спостереження до реального реагування
Сучасна система протидії дронам — це не лише засіб фізичного знищення безпілотника. Першим і надзвичайно важливим етапом є його виявлення.
Для цього можуть використовуватися радари, оптичні та інфрачервоні системи, засоби радіотехнічної розвідки та інші технології. Чим раніше об'єкт виявлений, тим більше часу залишається для прийняття рішення.
Саме тут міжнародна взаємодія може дати Фінляндії додаткову перевагу.
Якщо різні військові структури здатні швидко обмінюватися інформацією, це дозволяє сформувати більш цілісну картину повітряної обстановки. А залучення додаткових літаків і кораблів збільшує можливості реагування.
Для Фінляндії це особливо актуально з огляду на масштаб її території та протяжність повітряного простору, який необхідно контролювати.
Швеція стає важливою частиною оборони Півночі
Поглиблення співпраці між Гельсінкі та Стокгольмом має значення не лише для двох країн.
Після вступу Фінляндії та Швеції до НАТО карта безпеки Північної Європи суттєво змінилася. Дві держави, які тривалий час дотримувалися політики військової неприєднаності, стали частиною єдиної системи колективної оборони.
Тепер їхні збройні сили можуть набагато тісніше координувати свої дії.
Це особливо важливо для північного флангу Альянсу, де питання контролю повітряного простору, морських шляхів та наземних територій тісно пов'язані між собою.
Спільні можливості дозволяють країнам швидше реагувати на потенційні інциденти та одночасно створюють додатковий фактор стримування.
Винищувачі та кораблі — не єдина частина плану
Заява фінського міністра демонструє, що Гельсінкі розглядає загрозу безпілотників у ширшому контексті.
Дрони стали настільки поширеним інструментом сучасної війни, що системи протидії їм тепер розглядаються як невід'ємна складова оборони держави.
При цьому самі безпілотники можуть бути дуже різними. Одні використовуються для спостереження та розвідки, інші здатні нести вибухове навантаження, а треті можуть застосовуватися для перевірки реакції систем протиповітряної оборони.
Тому країні недостатньо мати лише винищувачі. Потрібна багаторівнева система, яка дозволяє виявляти невеликі та низьколітаючі цілі, відстежувати їхній рух і визначати рівень небезпеки.
Саме на посилення такого підходу і спрямована нова співпраця Фінляндії та Швеції.
Фінляндія готує населення до нової реальності
Показовим є й те, що фінська влада працює не тільки над військовою складовою.
Раніше уряд Фінляндії повідомляв про підготовку спеціальної пам'ятки для населення з рекомендаціями щодо дій у разі загрози безпілотників.
Це свідчить про зміну самого підходу до цивільної безпеки.
Якщо раніше дрон міг сприйматися як відносно вузька військова проблема, то тепер держави змушені враховувати його появу у повітряному просторі як один із можливих сценаріїв надзвичайної ситуації.
Для громадян це означає необхідність розуміти, як діяти у разі сигналу тривоги, де отримувати офіційну інформацію та чому не варто самостійно намагатися збивати або наближатися до невідомого безпілотника.
Новий рівень співпраці на тлі війни в Європі
Рішення Фінляндії та Швеції поглиблювати військову взаємодію показує, наскільки сильно війна в Україні змінила уявлення європейських країн про власну безпеку.
Навіть держави, які безпосередньо не беруть участі у бойових діях, змушені готуватися до нових типів загроз.
Безпілотники в цьому сенсі є особливо показовим прикладом. Вони відносно дешеві порівняно з багатьма традиційними засобами ураження, можуть використовуватися для розвідки та здатні долати значні відстані.
Для системи оборони це створює складне завдання: реагувати на потенційно небезпечні цілі необхідно швидко, але водночас не можна однаково трактувати кожен невідомий об'єкт.
Саме тому для Фінляндії важливими стають не тільки нові засоби протидії, а й обмін інформацією, спільні навчання, координація та здатність різних військових структур працювати як єдина система.
У перспективі співпраця Фінляндії та Швеції може стати ще тіснішою. Обидві країни зацікавлені в тому, щоб північний фланг НАТО залишався максимально захищеним, а будь-які порушення повітряного простору можна було швидко виявити та оцінити.
Історія з дронами показує: сучасні загрози дедалі рідше вписуються у старі уявлення про кордони та оборону. Невеликий безпілотник може перетнути кордон за лічені хвилини, а його походження та мета можуть залишатися невідомими.
Тому відповідь на такі виклики дедалі частіше формується не однією державою, а цілими союзами.
Для Фінляндії та Швеції нинішня співпраця є саме таким кроком — спробою зробити північну частину Європи готовішою до ситуацій, у яких повітряний простір може опинитися під загрозою практично без попередження.
