Завантаження публікації
ОГОЛОШЕННЯ

Рішення МВФ для України: символічне «так» перед п’ятим роком війни

Нову програму на $8,2 млрд можуть затвердити за тижні: Київ готує бюджет, боргові правила і поступове послаблення валютного контролю


Марія Львівська
Марія Львівська
Газета Дейком | 13.02.2026, 09:30 GMT+3; 02:30 GMT-4

Нову програму на $8,2 млрд можуть затвердити за тижні: Київ готує бюджет, боргові правила і поступове послаблення валютного контролю.

Україна очікує, що нову програму МВФ на $8,2 млрд формально затвердять найближчими тижнями. Про це Reuters у Лондоні сказав керівник боргового напрямку Мінфіну Юрій Буца, підкресливши: «лютий ще можливий» у часових межах.

Цей крок називають передбачуваним, але важливим: він має замінити чинну програму МВФ на $15,6 млрд і закріпити рамку макрофінансової стабільності на тлі затяжної війни з Росією. Для партнерів це — маркер керованості політики.

За оцінками, у найближчі роки Україна матиме майже $140 млрд сукупного бюджетного розриву. Буца каже, що цифри на цей і наступний рік уже узгоджені, а дефіцит покриють наявними зобов’язаннями донорів.

За підрахунками редакції «Дейком», ключове в цій історії — не стільки «свіжі гроші», скільки дисципліна правил: програма EFF задає межі рішень щодо держборгу України, видатків і темпів реформ, щоб фінансування не розсипалося від політичних коливань.

Формальне «board approval» МВФ зазвичай працює як страховка очікувань: воно полегшує діалог із донорами та дає сигнал ринкам, що реструктуризація боргу й бюджетні плани не виходять за рамки аналізу стійкості боргу.

Контекст підганяє календар. 24 лютого 2026 року минає чотири роки від початку повномасштабного вторгнення РФ, і політичний тиск «показати опору» зростає. Та МВФ цікавить не риторика, а фіскальна траєкторія.

Окрема опора бюджету — новий пакет ЄС на 90 млрд євро. Європарламент повідомляв, що йдеться про кредитний механізм, який має покрити значну частину потреб України у відповідний період, і це критично для щомісячної ліквідності.

Але програма МВФ — це ще й обмеження. Буца наголосив, що через debt sustainability analysis уряд має «дуже суворі ліміти» і не зможе масово видавати державні гарантії, зокрема для боргових периметрів Укрзалізниці чи Нафтогазу.

Це створює дилему: державні компанії потребують перепрошивки балансу, але «парасолька» суверена стає дорожчим ресурсом. Відтак реструктуризація боргу в держсекторі має рухатися через бізнес-моделі й тарифи, а не гарантії.

Ще один нерв — капітальні обмеження та валютний контроль воєнного часу. Мінфін прагне поступово послаблювати режими так, щоб не розхитати курс і резерви, але повернути інвесторам відчуття «виходу з позиції».

Найближчий практичний крок, який описує Буца, — дозволити нерезидентам репатріацію «тіла» інвестицій, вкладених у місцеві валютні облігації. Це дрібна деталь для широкої публіки, але великий тригер для попиту на ОВДП.

Україна водночас працює з Clearstream, щоб зробити ринок привабливішим для глобальних гравців. Логіка проста: якщо післятрейдингова інфраструктура «як у Європі», то інвестор менше боїться операційних ризиків.

Наступна сходинка — прагнення приєднатися до TARGET2, європейської системи розрахунків, що обслуговує колосальні обсяги платежів. Для України це не «технічний апгрейд», а вбудовування фінансів у контури ЄС.

Показово, що Мінфін не планує «бігти на зовнішні ринки» одразу після припинення бойових дій. Буца прямо каже: ставка буде на пільгове фінансування і локальні запозичення в гривні, де менший валютний ризик.

Це пояснює, чому дискусії про можливе перемир’я Київ сприймає обережно. Навіть у разі паузи у вогні витрати не зникнуть: армію треба утримувати і переозброювати, а отже бюджетний дефіцит лишається структурним.

Для приватних інвесторів важить інше: чи повернеться Україна в індекси. Буца згадує намір знову стати «index-eligible» і, зокрема, повернутися до орієнтира JPMorgan GBI-EM — це відкриває доступ до пасивних мільярдів.

Тут є й політична пастка. Чим більше Україна прив’язана до індексних потоків і правил, тим болючішими стають провали реформ і фіскальні сюрпризи. Тому МВФ у цій моделі — не «кредитор останньої надії», а арбітр довіри.

Ризики найближчих тижнів очевидні: затягування погоджень, суперечки навколо доходів бюджету, а також ескалація на фронті, що підвищує військові видатки. Але вдале затвердження програми МВФ у лютому дає Україні коридор передбачуваності — саме тоді, коли війна заходить у п’ятий рік.


Марія Львівська — Кореспондент, який спеціалізується на війні Росії проти України, європейській політиці та технологіях, пише про суспільно важливі теми. Вона проживає та працює в Києві, Україна.

Цей матеріал є частиною розгорнутої теми: Національний банк України, яка охоплює численні цікаві аспекти цієї події. Газета «Дейком» ретельно відстежує події, проводячи перевірку джерел та інформації, щоб забезпечити нашим читачам найбільш точне та актуальне інформування.

Цей матеріал опубліковано 13.02.2026 року о 09:30 GMT+3 Київ; 02:30 GMT-4 Вашингтон, розділ: Світові новини, Суспільство, Аналітика, із заголовком: "Рішення МВФ для України: символічне «так» перед п’ятим роком війни". Якщо в публікації з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.

Читайте щоденну газету та загальну стрічку новин газети Дейком, яка поєднує багато цікавого в понад 40 розділах з усіх куточків світу.


Save
ОГОЛОШЕННЯ

Новини, які можуть Вас зацікавити:

Штатні та позаштатні журналісти газети «Дейком» щодня готують сотні публікацій, щоб читачі отримували найоперативнішу, перевірену й глибоку інформацію. Ми працюємо для тих, хто хоче розуміти суть подій, бачити широку картину та бути на крок попереду.

Останні новини

Вибір редакції

Європейські новини: