Міністерство закордонних справ Росії оголосило про відмову дотримуватись самостійно взятих на себе обмежень щодо розгортання ракет середньої дальності. Це фактично остаточно ставить хрест на Договорі про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (РСМД), укладеному ще у 1987 році між США і СРСР. Хоча сам договір формально припинив дію ще в 2019 році, Росія досі декларувала певну прихильність до його принципів. Тепер — офіційно ні.
Заява МЗС РФ з’явилася після повідомлень про наміри США розгорнути ракети середньої дальності в Європі та Азії. Москва звинувачує Захід у підриві стратегічного балансу, а Вашингтон — натомість стверджує, що Росія порушувала угоду ще з 2014 року. Особливо у зв’язку з використанням крилатих ракет 9М729, відомих як SSC-8, які нібито перевищують дозволену дальність.
Цей крок відбувається на тлі різкого загострення риторики: за кілька днів до цього колишній президент РФ Дмитро Медведєв опублікував погрозливе повідомлення з натяками на ядерні сценарії. У відповідь Дональд Трамп наказав передислокувати два американські атомні підводні човни, що викликало додаткове занепокоєння серед країн НАТО.
Заява Росії посилається на розміщення американських ракет у Німеччині з 2026 року, що стало одним із каталізаторів відмови Москви від "одностороннього мораторію". Водночас Кремль не згадав про застосування ракети "Орешник" у листопаді 2024 року — балістичної системи середньої дальності, яка використовувалася під час обстрілу українського міста і формально порушує положення РСМД.
Президент РФ Володимир Путін підтвердив, що ракети "Орешник" вже надійшли на озброєння й будуть розгорнуті в Білорусі, яка межує з Польщею, Литвою та Латвією — трьома країнами НАТО. Таке розміщення істотно змінює стратегічну карту Європи й скорочує час підльоту ракет до ключових цілей у разі конфлікту.
Варто зазначити, що ще у 2019 році США вийшли з Договору РСМД, звинувативши Росію у хронічних порушеннях. Однак при цьому Вашингтон продовжував фактично дотримуватись обмежень. Із початком нової фази протистояння у Тихоокеанському регіоні (зокрема щодо захисту Тайваню) Пентагон усе більше став вважати РСМД стримуючим фактором, що обмежує його здатність оперативно реагувати на китайську загрозу.
Оголошення Росією фактичного виходу з РСМД підсилює побоювання про відродження гонки озброєнь, подібної до тієї, що відбувалася у часи Холодної війни. Європейські столиці — від Берліна до Бухареста — знову можуть опинитися в зоні досяжності російських ядерних ракет за лічені хвилини. Російські державні ЗМІ вже відкрито заявили, що "Орешник" здатен досягти авіабази Рамштайн у Німеччині всього за 15 хвилин.
Єдиним діючим договором між США і РФ у сфері контролю над озброєннями лишається новий START, який, однак, також на межі краху. У 2023 році Путін оголосив про "призупинення участі" Росії в ньому, що фактично робить його недієвим. Строк дії цієї угоди завершується наступного року, і перспективи її продовження наразі примарні.
На цьому тлі адміністрація Дональда Трампа погрожує Москві не лише новими санкціями, а й вторинними обмеженнями щодо покупців російської нафти. Президент США ставить ультиматум: або припинення бойових дій в Україні до кінця тижня, або економічні удари. Водночас Кремль офіційно уникає жорстких заяв, на відміну від Медведєва, чия риторика дедалі більше нагадує ядерний шантаж.
У цій ситуації Росія продовжує використовувати класичну модель залякування Заходу, яку фахівці називають "ескалацією з метою деескалації". Вона полягає у навмисному підвищенні загроз для отримання поступок на переговорах. Такий підхід вже був не раз застосований під час поставок західного озброєння Україні, коли Москва відповідає ядерними натяками на кожне нове рішення союзників.
Зі слів генерала ВПС США у відставці Філа Брідлава, тактика Москви — цілком очікувана. За його словами, кожен раз, коли Захід демонструє готовність змінити підхід — будь то озброєння чи санкції — Росія негайно активізує загрозливу риторику, щоб змусити зупинитись. Проблема в тому, що з кожним наступним кроком рівень цієї риторики стає все небезпечнішим.
В умовах, коли міжнародна система контролю над озброєннями стрімко руйнується, а дипломатичні канали звужуються, світ ризикує знову опинитися на межі ядерної конфронтації. Відмова Росії дотримуватись принципів РСМД, розгортання ракет у Білорусі та посилення американської присутності в Європі — все це створює небезпечну реальність нової епохи нестабільності.
