День Військово-морського флоту Росії 2025 року ознаменувався не тріумфальними парадами, а демонстрацією вразливості. Через масові атаки українських безпілотників Кремль був змушений скасувати святкування в ключових портових містах — Санкт-Петербурзі, Калінінграді та Владивостоці.
Хоча президент Володимир Путін особисто прибув до Санкт-Петербурга, військовий парад у місті не відбувся. Як пояснив речник Кремля Дмитро Пєсков, рішення продиктоване «загальною ситуацією та міркуваннями безпеки». Цей крок засвідчив: російська ППО не здатна гарантувати захист навіть у серці режиму.
За офіційними даними Міноборони РФ, в ніч на неділю над різними регіонами Росії було збито 99 українських дронів. Пізніше повідомили про ще 51 збитий БПЛА біля Санкт-Петербурга. Один чоловік загинув, троє отримали поранення від уламків.
Аеропорт Пулково тимчасово призупинив десятки рейсів. Це вчергове засвідчило: атаки українських дронів мають не лише військовий, а й економічний вплив. Громадянська інфраструктура Росії дедалі частіше стає вразливою мішенню.
Тактика стримування: флот під тиском
Попри скорочення урочистостей, Путін відвідав фрегат «Адмірал Григорович» у Кронштадті, де привітав екіпаж за відбиття атаки БПЛА. Він також заслухав звіт про навчання «Липнева буря», в яких брали участь 150 бойових кораблів.
Однак навіть ці маневри не здатні приховати стратегічні втрати. Україна вразила флот РФ у Чорному морі ще 2023 року, знищивши кілька кораблів і змусивши Росію перевести частину флоту з Криму до Новоросійська.
Атаки з глибини території РФ стали особливо принизливими. У червні операція «Павутина» стала ударом по авіабазах, де зберігалися стратегічні бомбардувальники. Дрони були запущені з вантажівок поблизу цілей, що засвідчило провал російської контррозвідки.
Україна посилює дронову війну
Дрони стали ключовим елементом української стратегії. Попри нестачу людей і зброї, ЗСУ демонструють ефективність завдяки технологічним рішенням. Україна не лише активно застосовує дрони, а й укладає угоди на їх масове виробництво.
За словами західних експертів, саме БПЛА дозволяють Києву завдавати точкових ударів по військових об'єктах, логістиці та інфраструктурі противника. Це дає значну психологічну перевагу і розхитує впевненість у російському суспільстві.
У відповідь Росія продовжує обстрілювати українські міста. У Сумах внаслідок атаки БПЛА постраждала цивільна інфраструктура, троє осіб отримали поранення. Ще двоє чоловіків підірвалися на міні, одна жінка поранена дронами в іншому селищі.
Кремль намагається зберігати образ контролю, але щоденні атаки демонструють — територіальна недоторканність РФ більше не є гарантованою.
Міжнародна підтримка України
На тлі загострення президент Франції Еммануель Макрон зателефонував Володимиру Зеленському та підтвердив підтримку Києва. Він заявив про намір тиснути на Москву, щоб «домогтися припинення вогню і мирних переговорів за участі Європи».
Захід продовжує озброювати Україну, а низка політиків, зокрема Дональд Трамп, висловлює підтримку посиленню військової допомоги. На фоні таких заяв атаки БПЛА лише набувають додаткового символічного та стратегічного значення.
Скасування парадів у ключових містах Росії — не просто обережність, а визнання зміни балансу сил. Те, що колись було демонстрацією величі, перетворюється на прояв страху перед асиметричними ударами.
З огляду на ситуацію, Кремль дедалі частіше використовує термін «загроза безпеці» як виправдання слабкості. Українська тактика, яка ставить у пріоритет ефективність і мінімізацію ресурсів, поступово змінює логіку цієї війни.
2025 рік стає роком нових форм війни. Україна довела, що навіть без переваги в людській силі чи техніці, можна ефективно тиснути на противника, використовуючи інтелектуальні й технологічні ресурси.
Російський флот, замість демонстрацій могутності, змушений відступати в тінь — під загрозою дронів, які пролітають крізь символи імперії.
