За даними міської влади, жертвами обстрілів стали щонайменше сім осіб, серед них шестирічна дитина, а близько п’ятдесяти двох отримали поранення.
Удар почався близько опівночі одночасною атакою 309 дронів, начинених вибухівкою, які обстріляли житлові райони по всьому місту.
З вогнем важких кулеметів та ПЗРК українські ППО відбили частину безпілотників, проте решта прорвали першу лінію оборони.
Через годину після зникнення загрози дронів відбулося друге пуск ракет у центрі столиці: п’ять прямих влучань у багатоповерхівки.
Пожежні та рятувальники шукали людей під завалами в понад двадцяти локаціях одночасно, ризикуючи власним життям задля порятунку мирних.
Міський голова Віталій Кличко назвав цю атаку «найбільшою кількістю постраждалих дітей за всю війну» — дев’ять малюків доправлені до лікарень.
Розрушені багатоквартирні будинки, розбиті вікна й вибиті двері стали символом безпеки, якої Україна прагнула з 24 лютого 2022 року.
Президент Зеленський у зверненні закликав США та ЄС застосувати «всі наявні дипломатичні і військові інструменти» для зупинки агресії.
Вибух безпілотника видно під час удару російського безпілотника на тлі нападу Росії на Україну в Києві, Україна, 30 липня 2025 року — Гліб Гараніч
Того ж дня Трамп погрожував новими санкціями проти Росії, якщо обстріли не припиняться протягом наступних десяти днів.
Американський лідер обіцяв посилити тиск на Москву, спрямовуючи удар саме по головним джерелам фінансування війни — нафті та газу.
Москва ігнорує попередження: офіційне агентство RIA Novosti заявило, що «нікого не повинно залишитися живим в Україні».
Нинішня атака демонструє, що дрони та ракети стають пріоритетним інструментом Кремля для залякування цивільного населення.
Аналітики вказують на зростання виробництва безпілотників у Росії та модернізацію ракетної зброї, яку постачають із заводів на Уралі.
Київська військова адміністрація повідомляє, що відбито близько 70 % дронів, однак кожен прорив веде до нових руйнувань і смертей.
Підрив коліна чи розбита голова від уламків стали типовими травмами, які отримують цивільні під обстрілами.
Гуманітарна допомога зупиняється на дорогах через небезпеку повторних ударів, що утруднює евакуацію та рятувальні роботи.
Кожна атака порушує правила захисту цивільного населення, передбачені Женевською конвенцією, яку ратифікували обидві сторони.
Санкції США та ЄС мають на меті обмежити експорт технологій, що використовуються для виготовлення дронів та ракет.
Вибухи освітили небо над Києвом у четвер 31 липня 2025 року — Гліб Гаранич
Заступник міністра оборони США висловив стурбованість, що безпека європейських столиць залежатиме від спроможності України утримати лінію фронту.
Раніше Трамп критикував попередню адміністрацію за недостатню підтримку Києва, а тепер вимагає від Конгресу терміново ухвалити додатковий пакет допомоги.
Сенатори від обох партій схвалюють проект закону про секторальні та вторинні санкції проти тих, хто сприяє постачанню зброї Кремлю.
Інші країни НАТО обговорюють можливість передання Києву систем ППО середньої та великої дальності для захисту від ракет.
Франція й Німеччина мають намір надати додаткові пакети економічної допомоги, включно з кредитами на відновлення інфраструктури.
Світові лідери планують обговорити ситуацію в Раді Безпеки ООН, де Росія використовує право вето, щоб блокувати резолюції про припинення вогню.
Незважаючи на складнощі, Україна отримала позитивний сигнал від Великої Британії про навчання екіпажів для нових ППО-систем.
Громадяни Києва продовжують жити в укриттях і бомбосховищах, а волонтери щоденно забезпечують їх продуктами та медикаментами.
Рятувальники у четвер 31 липня 2025 року несуть тіло з місця російського удару в Києві — Томас Пітер
Питання браксилів і ліків для поранених дітей стає критичним через постійні обмеження гуманітарних коридорів.
Руйнівна сила сучасних дронів призвела до необхідності встановлення додаткових датчиків повітряної тривоги по всьому місту.
Кожен обстріл підриває довіру цивільних до можливостей перемоги над агресором без значної іноземної допомоги.
Українські збройні сили заявляють, що працюють над протидією дронам із застосуванням радіоелектронних засобів глушіння.
Експерти рекомендують інвестувати в розробку вітчизняних систем ППО та мобільних підрозділів, здатних швидко реагувати на нові типи загроз.
Попри випробування, столиця залишає за собою статус політичного й економічного центру, що демонструє стійкість у війні.
Оцінка збитків триває паралельно з розслідуванням грубих порушень законів війни проти цивільних об’єктів.
Подальша доля Києва залежить від політичної волі союзників та здатності України підтримувати тил у умовах обмеженого ресурсу.
Гарантія справедливої відплати за військові злочини стає ключовим аргументом на користь продовження санкцій проти Кремля.
Попри всі виклики, надія на мир залишається стратегічною метою, що об’єднує українців і міжнародну спільноту в прагненні захистити цивільне населення.
