Данські військові повідомили про виявлення російського десантного корабля «Олександр Шабалін» біля острова Лангеланд у Балтійському морі. Судно перебувало на межі данських вод із вимкненою системою ідентифікації, що може свідчити про спробу уникнути відстеження. Цей інцидент збігся з хвилею атак дронів, які паралізували роботу аеропортів і баз у Данії.
Зрив польотів у аеропортах Ольборга та Сондерборга, а також поява дронів над базою Скридструп, де розміщені F-16 та F-35, змусили Копенгаген назвати події «гібридною атакою». Уряд розглядає активацію статті 4 НАТО, яка передбачає консультації союзників у випадку загрози територіальній безпеці.
Данія є членом-засновником НАТО з 1949 року, і її роль у регіоні значно зросла після вступу Фінляндії та Швеції до альянсу. Таким чином, безпека Балтійського моря стала ключовим питанням для всієї Північної Європи. Сьогоднішні інциденти підкреслюють: навіть держави з традиційною стабільністю опинилися під прямою російською загрозою.
Москва заперечує причетність до атак, проте експерти пов’язують їх із так званим «тіньовим флотом» Путіна. Йдеться про судна, що транспортують нафту в обхід санкцій та можуть використовуватися для операцій розвідки й координації гібридних дій, включно з дроновими вторгненнями.
Латвійська міністр закордонних справ Байба Бразе заявила, що уряди Європи розглядають ці дії як «державну активність». Вона наголосила на потребі інвестицій у системи протидії дронам. Подібну позицію висловили й інші дипломати, які відзначили, що Кремль тестує готовність НАТО до рішучих кроків.
Реакція союзників була швидкою. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте запевнив прем’єра Данії Метте Фредеріксен у солідарності, підкресливши, що безпека критичної інфраструктури є пріоритетом альянсу. Тим часом колишній міністр закордонних справ Литви Ландсберґіс нагадав, що саме Росія ще у 2022 році розпочала цю війну, і тепер союзникам не варто боятися застосувати силу.
Данські події є продовженням серії інцидентів у Польщі, Естонії та Румунії, де російські дрони та літаки порушували повітряний простір. Кожен новий випадок наближає НАТО до небезпечної межі, де риторика може перетворитися на військову відповідь.
Ці інциденти також демонструють зростаючу важливість Балтійського моря як арени протистояння. Регіон став стратегічним вузлом, де перетинаються маршрути постачання енергоносіїв, транспортні коридори та військова логістика. Російська присутність у цих водах становить безпосередню загрозу європейській стабільності.
Данія та її союзники зараз стоять перед вибором: або діяти жорстко, демонструючи готовність до колективного захисту, або ризикувати подальшими провокаціями з боку Кремля. З огляду на тенденції, рішення на користь посилення оборони видається неминучим.
Російський корабель біля берегів Данії став символом того, що Кремль готовий поєднувати класичну військову силу з гібридними методами — від «тіньового флоту» до атак дронів. І саме цей симбіоз становить головний виклик для НАТО у найближчі роки.
